« Ми говоримо тією ж мовою, що й британці.
Наші матері співають дітям ті самі англійські народні пісні.
Але все одно ми різні нації.
Тому що їм потрібний король.
А нам потрібне самоврядування .»
Бенджамін Франклін
Є аргумент, що часто використовується, який давно мав стати архаїчним і маловикористовуваним – апеляція до генетичного походження того чи іншого народу. У той час як аргументація повинна говорити лише про відповідність певним цінностям та культурним традиціям
Етнологія минулого століття дійшла висновку, що єдиний незаперечний критерій етнічності – це самосвідомість. Решта — походження, мова, віра, культура, територія можна спростувати, а самосвідомість точно немає. Людина рідко серйозно задається питанням самоідентифікації, але в критичних ситуаціях змушена це робити. Він визначає собі питання, де чужі і де свої? І це перекриває будь-які інші ознаки — походження, мову та інше.
Модернізація долає етнічність та породжує націю. Етнос (народ, «мова») — це природно-культурне явище, властиве досуб’єктним (домодерновим) часам, а Нація — це соціально-історична спільність, властива модерну, Новому Часу, що почався в Європі півтисячоліття тому.
Вимога жителів Кенігсберзької (Калінінградської) області про самовизначення, створення на території свого регіону незалежної Балтійської республіки Кенігсберг і означатиме їх перетворення на політичну націю. І йдеться насамперед про таку націю, де політична культура важливіша за етнічну, де нація — це лише політична категорія, договірний стан про дотримання певних принципів.
З моменту проголошення Декларації про незалежність Балтійської республіки Кенігсберг, громадяни, які приєдналися до неї, вже не будуть вважатися росіянами, оскільки основним фактором російської ідентичності є лояльність Москві, визнання безумовного права Москви на здійсненням над ним влади.
Прагнення жителів Кенігсберзької (Калінінградської) області до створення своєї політичної, громадянської нації не в останню чергу продиктоване розумінням того, що російська спільність як нація не націлена на створення умов для процвітання громадян – росіяни сформували такий адміністративно-державний устрій, при якому темп убули населення , умови виховання потомства, позбавляють нас надії у майбутнє. Ми виходимо з того, що людина, маючи обмежений запас часу в цьому житті, повинна мати свободу волі при організації свого життєвого простору. Державний устрій повинен визначатися тими людьми, які проживають на території в теперішньому, виходячи зі своєї вигоди та прогнозованої вигоди для потомства.
Заради своїх нащадків ми зобов’язані взяти на себе відповідальність за створення кращих умов майбутніх поколінь жителів Балтійської республіки Кенігсберг – балтійців.
Хто такі балтійці?
Взявши за точку відліку розпад СРСР, можна побачити появу на території Кенігсберзького (Калінінградського) регіону російськомовного субетносу, що сформувався в 1990-2020 рр.., У ході активного соціально-економічного обміну із сусідніми країнами Європи – Литви, Польщі, Німеччини. Це люди, які говорять російською, але думають по-європейськи.
У масі це уродженці регіону, які вже народилися другим і третім поколінням, більшість із них або не були в Росії, або були проїздом. Ці мешканці регулярно відвідували сусідні європейські держави. Деякі по роботі, організовуючи бізнес, інші з цілями туризму відпочити на вихідних.
В результаті, через 30 років, ця частина населення (велика) має цілком чітке розуміння того, як може бути організований бізнес, як має працювати місцеве самоврядування, якою має бути відповідальність чиновника, які можуть і повинні бути соціальні обов’язки у держави. Наявне чітке орієнтування на європейські (на прикладах сусідів) цінності соціальної, правової держави. Це є основною, часто непереборною різницею з жителями решти Росії, які не мали таких прикладів. Чуючи від росіян: «Чудово і справедливо все те, що роблять чиновники!», Балтійці кажуть: «У росіян — так, а в нас прекрасне тільки прекрасне і справедливе тільки справедливе».
Відповідно проявляється і різниця у поглядах на якість відносин з країнами Європейського союзу між жителями Кенігсберзького (Калінінградського) регіону та росіянами: балтійці зацікавлені в теплих відносинах із сусідами (Польщею, Литвою, Німеччиною) та іншою Європою, а жителям Росії, такі чи ненависні.
У результаті народилися і виросли в Кенігсберзькому (Калінінградському) регіоні в другому і третьому поколінні вже росіянами в повному розумінні не назвеш, оскільки «росіянин» це збірний спосіб суб’єкта, прив’язаного до певного способу життя. І тут мова про те, що балтійці підтримують зовсім інший стандарт життя, прихильність до інших цінностей, ніж росіяни
Зараз багато балтійців вже зробили політичний вибір — не бути частиною “великої російської культури”, культури імперії та поневолення волі, а набути й усвідомити власну ідентичність, яка і є основою формування “нації”, якщо ми розуміємо її як політичну спільність солідарності.
Ми затверджуємо політичну ідею Балтійської республіки свободу. Свобода, а не примус і громадянство, а не підданство.
Основним критерієм відмінності громадянства Балтійської республіки Кенігсберг і підданства Російської Федерації виступатиме характер обумовленого зв’язку, що виникає між особистістю та державою. Для підданства Російської Федерації характерний односторонній зв’язок, що передбачає участь людини виключно як обов’язкового суб’єкта по відношенню до держави. Для громадянства Балтійської республіки Кенігсберг, навпаки, буде властивий двосторонній зв’язок між особистістю та державою, що виражається у взаємних правах, обов’язках та відповідальності.
ГАЗЕТА "СВОБОДНЫЙ КЁНИГСБЕРГ"
