Хто такий Іван Гончарук
Іван Савич Гончарук (псевдо «Лісовий») народився 22 червня 1925 року в селі Грудки на Волині – в сім’ї селян, був наймолодшим з чотирьох дітей. Вступив до лав УПА у 1944 році. Боровся за незалежність України. У 1945 його арештували, засудили до 20 років каторги, які відбував на Колимі — у найжорстокіших таборах ГУЛАГу.
Після смерті Сталіна, у 1956 році, його достроково звільнили — відсидів близько 11 років. У таборах Гончарук пройшов пекло радянської репресивної системи, однак вижив, одружився, працював на Півночі. У 1975 році разом із родиною повернувся до України, оселився на Харківщині. У 1987 році, коли йому було 62 роки, його знову заарештували.
У 1987 році, на фоні гучних промов про “нове мислення” і “гласність”, КДБ організовує показовий суд, з повним набором фальсифікацій: “свідки”, яких він ніколи не знав, “злочини”, за які вже відсидів.
12 липня 1989 року Івана Гончарука розстріляли. Його тіло не видали родичам. Місце поховання досі невідоме.
Ця страта стала останнім розстрілом за політичними мотивами в СРСР — і припала саме на борця за незалежність України. В той час, як західна преса писала про лібералізацію, а європейські політики простягали руку Москві, в цей час радянська влада продовжувала убивати українців. Страти, фабриковані справи, ментальність каральної держави — це не «пережитки сталінізму», а невід’ємна частина імперської російської моделі.


Паралелі з сучасністю
Зараз знову лунають голоси про «демократичну росію майбутнього». Але історія Івана Гончарука доводить: неможливо перетворити імперію на демократію, не зруйнувавши її як імперію. Без розпаду російської федерації та утворення нових незалежних держав деколонізація неможлива — а отже, неможлива й жодна справжня трансформація. Реформувати те, що побудоване на колоніальному насильстві, — це лише продовжити його в м’якій обгортці.
Хочете дізнатися більше?
Велика детальна стаття про Івана Гочарюка на Радіо Свобода – «Остання смертна кара воїна УПА перед здобуттям Україною незалежності: що відомо»
Документальна історична передача:
Ніна Бєляєва







