Колишній генеральний прокурор Грузії Отар Романов-Парцхаладзе створив у Росії «добровольчий» підрозділ «Георгіївський» для участі у війні проти України. Символічно, що назву він пов’язав із Георгіївським трактатом 1783 року — документом, після якого Картлі-Кахеті опинилося під російським протекторатом.
Для АБН ця історія важлива не лише через конкретного колаборанта.
Російська імперія століттями використовувала один і той самий механізм: підкорити один народ, сформувати з його представників лояльну Москві еліту — а потім використовувати її проти іншого народу.
Грузини воювали в імперських арміях проти чеченців і народів Північного Кавказу. Представників поневолених народів залучали до воєн імперії в різні історичні періоди. Сьогодні Москва знову намагається перетворити людей із підкорених нею суспільств на ресурс для війни проти України.
Це класична імперська технологія: поневолені народи змушують воювати проти поневолених народів.
Але в цьому є фундаментальна суперечність. Росія може мобілізувати окремих колаборантів, купувати лояльність еліт і використовувати історичні зв’язки. Проте це не робить її імперію вічною.
Навпаки — що більше Москва залучає чужі народи до своїх загарбницьких воєн, то виразніше постає питання: чому ці народи мають воювати за імперію, яка позбавила їх права самим визначати власне майбутнє?
Москва століттями будувала імперію руками підкорених. Саме тому її майбутня деколонізація також почнеться з повернення цим народам права вирішувати, за кого і за що вони готові воювати.
Українська правда
