Кавказ був однією з батьківщин людської раси та центром стародавньої цивілізації, особливо в бронзовому віці. Християнство стало офіційною державною релігією на початку 4 століття у Вірменії та Грузії.
Стратегічно він завжди був грізним бар’єром між Європою та Малою Азією. Сьогодні він залишається ключовою позицією в боротьбі за Близький Схід.
Через Грузію з давніх часів проходив традиційний торговий шлях між Заходом та Індією чи Китаєм. Сьогодні Кавказ є економічно самодостатньою одиницею з величезними та невикористаними мінеральними багатствами.
Чотири його народи (вірменський, грузинський, азербайджанський і північнокавказький) не мають нічого спільного з росіянами ні расово, ні етнічно, ні мовно, а тим більше історично.
Кожен з них мав у минулому могутні держави та блискучих воєначальників, відомих на Близькому Сході та в Європі, таких як: Тигран Великий, цар Вірменії, І століття до нашої ери; Давид Будівельник, цар Грузії, XI ст.; Іраклій Другий, цар Грузії, XVIII ст.; Шаміль, імам Північного Кавказу, ХІХ ст.
Кожна з цих чотирьох націй неодноразово доводила у своїй історії, що на її націоналізм не вплинули не лише 50 років іноземної окупації та репресій, але навіть одне чи більше століть. Він залишився недоторканим і сьогодні.
Зокрема, Радянська Грузія та Радянська Вірменія представляють сьогодні, у Радянській Російській імперії, дві країни, де інтенсивний вогонь націоналізму невпинно палає серед усього їхнього населення! Ці чотири нації дали в цьому столітті відповідальних державних діячів і незалежні уряди із західним світоглядом. Вони дружні до Заходу, а тим більше до всіх поневолених націй і сателітів.
Сильний дух націоналізму, виявлений у чотирьох кавказьких націях, є запорукою того, що разом з визвольними рухами інших поневолених націй вони відновлять незалежність і таким чином гарантують права людини своїм народам.
Доктор. А. Рамішвілі
Archive of OUN. - Library. - ABN-Correspondence. - 1968. - №6. - November-December. - P.37
