Про нього хай розкажуть ті, що добре його знали. Я ж можу розказати тільки про його неймовірну іронію до всього на світі – навіть до смерті, не кажучи вже про своїх одноплемінників (він часто повторював: “Коли мої родичі коня у канаві догризали”). У нього не було іронії тільки до України і в одному з останніх дописів написав, що Україна – це донька Полінка, це любов, це свобода вибору.
Він був казахом, але став українцем. Андрій Кудабеков воював в АТО 2014 року, заснував у Чернігові центр підготовки “Вовкулака”, якому багато хлопців завдячують виживанню на полі бою. Воював і зараз. Пишуть – загинув. Не пишуть ще – як… Може це помилка? …
Пригадую, він був дуже здивований, коли я запитав до якого Жусу він належить. Так і не відповів. Але, певно, до Молодшого, бо він найбільш войовничий серед трьох казахських жусів- родів. Андрій був воїном. І загинув зі зброєю в руках.
Захищаючи те, що любив – Україну.
Василь Чепурний
Примітка: для оперативнішого пошуку інформації підписуйтеся на наш телеграм-канал “Свобода Народам!” https://t.me/ABN_Freedom_for_Nations
Також читайте матеріали сторінки АБН та групи в мережі Facebook
Наш сайт: https://abn.org.uauk/
Facebook
