Мене звуть Аїда Абдрахманова. Я заступник прем’єр-міністра Уряду Незалежного Тататрстану у вигнанні з національних та релігійних питань та член Ліги Вільних Націй.
Від імені прем’єр-міністра Уряду Незалежного Татарстану у вигнанні Рафіса Кашапова вітаємо всіх учасників, гостей, експертів та журналістів 9-го Форуму Вільних Держав Постросії. Питання того, як майбутня історія зустріне Російську Федерацію та яким чином відбудеться її трансформація, є одним із ключових питань геополітики та одним із найголовніших питань для нас.
Ми, підневільнені колись Московією народи, твердо дотримуємося думки про деконструктування колоніального наративу Росії та її інфраструктури імперіалістичного проекту, що її обслуговує. Маємо на увазі під цим мирну деколонізацію Росії та відновлення чи створення нових незалежних держав постросії.
Уряд Незалежного Татарстану у вигнанні, як представники поневоленого колись Московією народу, засуджуємо злочинну російську війну проти суверенної України, закликаємо наш татарський народ всіляко уникати мобілізації, щоб не бути співучасниками цієї імперської війни московського Кремля. Також ми визнаємо відновлення міжнародно-визнаних кордонів України 1991 року та виплату репарацій Україні.
Ми не бачимо Татарстан у повоєнному часі частиною Федерації Росії, якою б прекрасною та правовою, згідно з обіцянками «московської опозиції», вона не була. Татарстан має бути незалежною державою та суб’єктом міжнародного права, оскільки має для цього всю юридично-правову базу. Перше – це Декларація про Суверенітет Республіки Татарстан від 30 серпня 1990 року, друге – це легітимний референдум 21 березня 1992 за участю міжнародних спостерігачів і ЗМІ, зафіксованих Гельсінською Комісією, третє – це нова Конституція Республіки Татарстан від (6) 30 листопада 1992 року, яка оголошує її суверенною державою. Понад те, Татарстан не входив до складу Російської Федерації і підписував Федеративний Договір із Росією. Ми бачимо Незалежний Татарстан вільним, демократичним, цивілізованим суб’єктом та учасником міжнародного права!
В Росії різні політичні діячі, які позиціонують себе як російські демократичні сили, неодноразово отримували підтримку від Заходу в спробі побудови нібито «демократичної» держави. Візьмемо лише приклад Леніна на початку 20-го століття, Єльцина наприкінці 20 століття та Путіна на початку 21 століття. Але питання досі не вирішене! Після закінчення часу, ми маємо тільки мільйони невинних жертв народів, примусові депортації неросійських народів, голодомори народів, насильницьку асиміляцію і русифікацію неросійських народів, терор громадян, обман населення, що тривають в 21 столітті імперські війни Москви з цілеспрямованими залякуваннями. Але все одно, представники московсько-ліберальної опозиції продовжують обговорювати і мріяти про вільну і правову Федеративну Росію, а також намагаються нав’язати міжнародній політичній суб’єктності думку про те, що це можливо, при цьому не зважаючи на думку неросійських, підневільних Росією народів і національних республік, які вже ніколи і за жодних умов, не повірять брехливим обіцянкам москоцентричних сил і не підтримають подальше існування Росії, як Федерації, якої вона ніколи не була і ніколи не залишаться в її складі добровільно!
Досі жоден із московських опозиціонерів не хоче визнати той факт, що колонізовані народи Ідель-Уралу, Сибіру та Кавказу мають надалі стати незалежними і продовжують імперський наратив про єдину та неподільну Росію. Хоча всім вже давно зрозуміло, що таку велику територію та багатонаціональні народи з різними традиціями, мовами, релігіями та самобутністю не вдасться втримати без тоталітаризму, при якому не керують, а лише контралюють та підкоряють. А хіба тоталітаризм є основою Західних цінностей, демократії та прав людини? Ні! Наше звернення та інспірація до міжнародних політиків не ігнорувати нас як представників національних республік. Зараз, коли істинна особа Росії, відкрилася для всього світу і стоїть питання безпечного існування всього євразійського простору та Європи, ми пропонуємо консолідувати наші зусилля та забезпечити після військову безпеку для всіх.
Ми хочемо висловитися і бути почутими в ООН, ПАРЄ, Раді Європи та в Парламентах країн. Самовизначення народів та набуття Незалежності нашими Республіками є останнім шансом для збереження наших народів, нашої ідентичності, інклюзивності постросійського простору, забезпечення гідного життя нашим громадянам у демократичному правовому суспільстві. Росія ж зрадила західні цінності і повернулася у бік тоталітаризму та диктатури.
Німці навчили російських істориків працювати з архівними документами, вони також надавали великої уваги вивченню життя та історії корінних народів Росії. Карла Фукса (1776-1846), наприклад, вважають першим дослідником культури та побуту казанських татар. Він надавав татарам як медичні послуги, але, поступово вивчивши татарську мову, почав вивчати спосіб життя, звичаї, історію казанських татар. Зрозуміло, його праці проходили через жорстку царську цензуру, тому Карл Фукс змушений був робити деякі реверанси у бік російської влади.
«Казанські Татари, протягом трьох сотень років їх підкорення, зберігають ще так багато власного, національного, що заслуговують на особливу увагу наглядового етнографа. Вони пишаються своїм походженням, своїми моральними якостями, своєю релігією, своїм домашнім побутом, що все становить їх характерний характер», писав Фукс 1844 року.
Ми пропонуємо міжнародному політичному класу познайомитися з нами, з поневоленими росією народами особисто, без московського посередництва. І ви побачите, що у нас із вами набагато більше спільного, ніж відмінностей.
Ми закликаємо вас у цей історичний момент відгукнутися на нашу пропозицію про спільне проектування постросійського простору з безліччю незалежних, демократичних держав.
Дякую за увагу.
Правительство Независимого Татарстана
