Бої в Інгушетії, протести в Башкортостані, «Марш Пригожина» на Москву — зараз це лише перші кроки, лише початок остаточного демонтажу кремлівської Московії — останньої колоніальної імперії в Європі.
Зараз поки що це ще може бути складно зрозуміти, але, згодом, ретроспективно, озираючись назад, стане очевидним те, що саме так починався фінальний етап Деколонізації Імперії Московії в особі так званої «російської федерації» та майбутнє 41 нової незалежної держави постросійських просторів.
І, звичайно ж, здобуття свободи та незалежності від мафії, терористів та військових злочинців Кремля можливе лише силою(!), іншого чекісти не розуміють (але саме цього вони і бояться, вони до цього не готові — і самі почнуть одразу «давати задню», «домовитися» і буквально тікати), і саме для того, щоб зупинити-мінімізувати насильство, репресії, війну, жертви, кров і хаос — і зараз потрібне розумне і рішуче точкове застосування сили в боротьбі, Повстання.
Тільки так можна покінчити з Московією і зупинити Кремль, а не беручи участь у його «електоральному» фарсі на кшталт «полудень проти путіна» (sic!), лише граючи йому на руку вкотре дискредитуючи можливості для реальних дій («черги надія» та інша профанація від москвацентричної псевдоліберальної псевдоопозиції, у виконанні чекістів з фаланги «хороші руські»), адже збиратися треба, щоб захоплювати адміністрації та відділення міліції, а не щоб «написати прізвище в бюлетені» о 12:00.
