Черкесів розкидало по світу не добровільне переселення, а війна та імперське завоювання Кавказу. Після завершення Кавказької війни 1864 року величезна частина черкеського населення була вигнана з батьківщини, а їхня діаспора сформувалася в багатьох країнах. Сьогодні, через покоління, черкеси дедалі активніше перетворюють діаспору з простору збереження пам’яті на простір політичної організації.
Показовий крок стався у 2025 році: в Стамбулі була створена Черкеська національна асамблея (CNA). На її установчих зборах були представлені 31 громадська організація із семи країн. У керівництві Асамблеї представлені представники Туреччини, Німеччини, Канади, США, Нідерландів, Швеції, Ізраїлю та інших країн.
Це важлива зміна.
Йдеться вже не лише про фольклор, традиції чи збереження пам’яті про минуле. Черкеси створюють транснаціональну структуру, яка прагне говорити від імені спільноти та представляти її інтереси.
Свіже дослідження, опубліковане у березні 2026 року, показало: черкеси в Туреччині мають високу ідентичність та сильну прив’язаність до власної культури, але водночас дедалі більше побоюються втрати рідної мови й передачі культурної спадщини наступним поколінням.
Саме тут починається деколонізація.
Імперія може вигнати народ зі своєї землі. Може розсіяти його по десятках країн. Може спробувати стерти його мову та історичну пам’ять.
Але якщо народ зберігає самоусвідомлення — він може знову організуватися.
Черкеська національна асамблея вже використовує поняття «черкеська нація», говорить про історичну батьківщину, наслідки депортації та право зберігати власну ідентичність. Це позиція конкретної загальнонаціональної структури, а не твердження, що всі черкеси мають однакові політичні погляди.
Тому сьогодні питання стоїть ширше, ніж збереження мови.
Чи може народ, якого імперія колись вигнала зі своєї землі, знову стати самостійним політичним суб’єктом?
Черкеський досвід показує: шлях до цього починається з пам’яті, проходить через відновлення ідентичності та організації — і зрештою впирається у право народу самому говорити про своє майбутнє.
Імперія розсіяла черкесів по світу. Але не змогла розсіяти саму Черкесію з їхньої пам’яті.
