Я давно вже ухвалив рішення не коментувати політику Путінської держави. Її злочинний і людиноненависницький характер очевидний. Зруйновані вщент за наказом російського тирана міста Сирії та України говорять самі за себе.
І нинішнє рішення переглянути всі амністії та визначення незаконних репресій комуністичного режиму, починаючи з Червоного терору 1918-21 рр. відбувається в цьому ж руслі самовиправдання вбивць та нащадків убивць.
Але воно важливе явним самовикриттям. Що нинішнім агресорам у Сирії та Україні справи сторічної давності — злочини колективізації, масові вбивства діячів усіх релігій та вихідців із культурної страти старого російського суспільства? Що їм до боротьби проти радянської експансії у країнах Балтії, в Україні та Білорусії, у Середній Азії, на Кавказі? — А ось виявилося, що нема. Совість і ці виродки, що переглядають закон 1991 року про реабілітацію, виявляється, мають. Вона їх душить. Вони хочуть виправленням старих норм зняти провину зі своїх батьків і дідів, які намагалися, вбивали, захоплювали чужі землі і грабували чуже майно.
З яким страшним комплексом жили ці люди та їхні батьки після 1991 року, що вирішили заспокоїти своє сумління через 33 роки, через третину сторіччя.
Але ці поправки дешевші від того паперу, на якому вони надруковані. Борці з більшовиками, хоч би хто вони були, білогвардійці чи священнослужителі, воїни УПА чи Балтійські «лісові брати», борці за віру та традиції батьків у Середній Азії, хоробрий Андронік у Вірменії, учасники Гянджійського повстання квітня 1920 р. в Азербайджані, селяни губернії та Сибіру, які захищали свою землю і честь від ленінсько-сталінських колективізаторів, професори, які відмовлялися служити чекістам і вчити студентів маячню «Короткого курсу» — усі вони були й залишаться героями в пам’яті і своїх народів, і людства. А ось їхні гонителі, грабіжники та вбивці так і залишаться бандитами та вбивцями, які б поправки не приймали їхні онуки.
Більше того, цими поправками так само, як і власними злочинами, у всьому подібними до злочинів дідів і батьків, вони ясно свідчать про себе. Вони – тіло від плоті і кістка від кістки тих убивць і розділять цілком їхню долю. Вони свідчать про те, що беззаконна тиранія Путіна, це не щось нове, але те, що існує в Росії з листопада 1917 року як влада. І без повного, до дна, викорінення столітнього більшовизму, у Росії та інших частин захопленої чекістами країни, немає іншого майбутнього, крім перманентної війни зі своїми народами та з усім світом.
Андрій Зубов
Facebook
