На Різдво Богородиці, 8 вересня 1514 року 15-тисячне військо українців, литовців, поляків і білорусів під командуванням Великого нашого князя і гетьмана українського Костянтина Івановича Острозького розбило під Оршею (нині Білорусь) переважаюче московське військо під командуванням Івана Челядніна.
За різними оцінками дослідників, втрати московського війська сягають від п’яти до до десяти тисяч вбитих, поранених та полонених московитів. Челяднін разом із десятьма воєводами потрапив у полон. Також полоні опинилися 37 значних московських бояр та півтори тисячі дворян, що були кістяком московського війська.
Шлях на Смоленськ, а згодом і на Москву був відкритий, однак сталося те, чого боявся князь Костянтин Острозький: більшість лицарів вже не хотіли воювати і відбивши московську загрозу почали збиратися додому.
День Оршанської битки – це кілька дуже важливих уроків для нас.
По-перше: ми сильні в єдності і завжди перемагаємо, коли маємо єдність. І це не лише єдність між українцями, а єдність з нашими найближчими сусідами і союзниками.
Другий урок: минуло понад пʼять сотень років від дня Оршанської перемоги, але навіть через півтисячоліття ми маємо того самого ворога. Навіть через 500 років Європі знову загрожує москва і ми знову ведемо війну з московою. москвини – наш екзистенційний ворог. Маємо унікальний шанс – нарешті вирішити російське питання і знищити цю безпекову загрозу, щоб не передати війну у спадок дітям і онукам.
Третій урок: князь Острозький використав у битві проти москвинів артилерію, до чого вони не були готові. Мусимо закуповувати і освоювати новітнє закордонне озброєння. Мусимо винаходити нове озброєння і нові креативні способи, щоб перемогти ворога. Тільки так переможемо москву!
Урок четвертий: після перемоги під Оршею лицарі князя Острозького могли взяти і Смоленськ і Москву і остаточно розчавити московське царство, але відбивши російську загрозу – вони втомилися воювати і повернулися додому. Трохи більше ніж сто років москва оговталася від поразки під Оршею і знову рушила у Європу. Мусимо довершити справу князя Острозького! Ми мусимо зробити все для остаточної дезінтеграції сучасної російської імперії і остаточної перемоги над москвою.
У битві під Оршею князь Острозький зібрав і використав великі сили важкої лицарської кінноти. На цій картині, яка зображає Оршанську битву – ви бачите, як важка панцирна кавалерія форсує Дніпро. Важка панцирна кавалерія – це прабабуся сучасних танкових військ. Цей день – це символ для наших воїнів танкістів, бо саме в пам’ять про важку кінноту під Оршею – вони носять беретний знак із зображенням пернача у сталевій лицарській рукавиці.
Вірте у Збройні Сили України! Ми переможемо! Слава Україні!
Андрій Ковальов, історик
Facebook
