Вітаємо у «Регіони кличуть» – вашому путівнику з подій за межами російської столиці від The Moscow Times.
Спеціальний кореспондент MT Лейла Латипова минулого тижня відвідала Берлін на форумі «Бачення корінних народів», який зібрав провідних діячів корінних народів з Росії та їхніх союзників зі США, Європи, Центральної Азії та Океанії.
Для цьоготижневого випуску Латипова поспілкувалася з організаторами та учасниками конференції, щоб зрозуміти, яке місце займає рух за права корінних народів Росії на світовій політичній арені.
У центрі уваги
БЕРЛІН — Десятки активістів-корінних народів з Росії та союзників з усього світу зібралися минулого тижня в столиці Німеччини на другий щорічний Форум «Візія корінних народів».
Організований консорціумом неурядових організацій, очолюваних активістами-вигнанцями та діаспорами з етнічних республік Росії та корінних громад, перший форум відбувся у липні 2025 року під загальною темою «зосередження уваги на голосах корінних народів, їх стійкості та знаннях».
Тема цього року, «Навігація в майбутньому», відображає трансформацію, яку зазнала російська опозиція корінного населення з 2022 року. Те, що починалося як низовий рух, об’єднаний антивоєнними настроями на початку вторгнення в Україну, з того часу перетворилося на політичну силу, що прагне формувати глобальний дискурс та політику щодо Росії.
«Це була природна трансформація», – сказала Саргилана Кондакова з фонду «Вільна Якутія», антивоєнної групи у вигнанні з республіки Саха, яка стала співорганізатором заходу.
«Ми розуміємо, що якщо ми не будемо виступати на міжнародній арені, якщо ми не заручимося підтримкою наших союзників, то все може закінчитися дуже трагічно для наших народів», – додала вона.
Кондакова, яка здобула популярність у 2022 році завдяки відео, що засуджує вторгнення в Україну, яке вона зняла на вулицях Мельбурна, неохоче називає себе політиком. Однак вона сказала, що усвідомлює, що все, що роблять корінні активісти з Росії, є політичним.
«Наше майбутнє також залежить від того, з ким ми ведемо переговори, де ми говоримо, що ми говоримо і як ми це говоримо», – сказала вона.
З моменту минулорічного форуму активісти з числа корінних народів Росії виступали в ООН, ОБСЄ та Парламентській асамблеї Ради Європи (ПАРЄ), де вони отримали п’ять із 15 місць у Платформі для діалогу з російськими демократичними силами.
Ймовірно, натякаючи на ці досягнення, перша панель форуму спробувала визначити позицію Заходу щодо дискурсу щодо деколонізації Росії.
Марія Мезенцева-Федоренко, народний депутат України та голова делегації Києва в ПАРЄ, розпочала захід промовою, в якій висвітлила зусилля України щодо кодифікації понять «деколонізація» та «пригноблені народи» Росії в міжнародному праві.
Мезенцева-Федоренко, яка виступала через відеоконференцію з Харкова, де під час її виступу вили сирени повітряної тривоги, належить до дедалі більшої кількості українських зовнішньополітичних діячів, які вважають, що корінні громади Росії можуть бути ключем до забезпечення довгострокової політичної безпеки Європи.
«Я тут із солідарності, як особистої, так і української», – сказала Тетяна Катрич з української неурядової організації «Деколонізація». «Нас колонізувала та сама імперія… Ми просто перебуваємо на різних етапах її відходу».
Катрич вважає, що перемога України у війні не може гарантувати, що Росія знову не нападе на свого сусіда, а це означає, що «стабільний мир як для України, так і для Європи може бути досягнутий лише тоді, коли імперія припинить своє існування у своєму нинішньому вигляді».
«Ми хочемо співпрацювати з республіками та корінними народами для забезпечення стабільного миру», – сказав Катрич.
