Представники башкирського, татарського та саху рухів, що входять до Ліги Вільних Націй, закликали держави-члени Організації тюркських держав (ОТГ) не надавати Росії статусу спостерігача і не включати її у формат «ОТГ+», поки тюркські народи Росії позбавлені незалежного голосу. Заяву від 31 жовтня підтримали представники чуваського, тувинського та хакаського рухів.
Приводом стала ініціатива президента Казахстану Касим-Жомарта Токаєва, який 30 жовтня на XIII саміті ОТГ в Анкарі запропонував запросити Росію у формат «ОТГ+» або надати їй статусу спостерігача, пославшись, зокрема, на проживання в Росії тюркських народів.
“Не можна підміняти право тюркських народів Росії на самостійний голос правом Москви говорити від їхнього імені”, – підкреслюють автори звернення.
Вони звертають увагу на те, що керівники тюркських республік Росії позбавлені політичної самостійності, а участь Москви в ОТГ стала інструментом впливу Кремля на незалежні тюркські держави.
Автори також нагадують, що у грудні 2015 року російське Міністерство культури вимагало від Алтаю, Башкортостану, Саха, Татарстану, Тиви та Хакасії припинити контакти з міжнародною організацією ТЮРКСОЙ, що свідчить про обмеження самостійних зв’язків тюркських народів із тюркським світом.
У зверненні також йдеться про переслідування національних активістів, заборону організацій ВТОЦ та «Башкорт», ув’язнених у Баймакській справі та скорочення можливостей освіти рідними мовами. Окремо згадується вирок алтайській активістці Аруні Арна, яку у червні 2026 року засудили до п’яти років колонії у справі про «виправдання тероризму» за публікацію двох пісень у телеграм-каналі.
Ще одна тема звернення – участь представників тюркських народів у війні проти України. Автори заявляють про військовий та адміністративний примус, а також посилаються на повідомлення про обман і тиск під час вербування громадян тюркських держав.
Представники рухів також висунули шість вимог до російської влади:
— припинити обмежувати міжнародні культурні та політичні зв’язки тюркських народів;
— припинити переслідування національних активістів, правозахисників та громадських організацій;
— відновити повноцінну освіту тюркськими мовами;
– Припинити примус до участі у війні та обман при вербуванні;
– Забезпечити народам реальне право розпоряджатися природними багатствами своїх республік;
– гарантувати права на національний розвиток, самоврядування та самостійне визначення свого майбутнього.
Без виконання цих вимог розмова про зближення Росії з Організацією тюркських держав виглядає не як прагнення тюркської єдності, а як спроба розширити політичний вплив Кремля на незалежні держави та використовувати історичні та культурні зв’язки на користь російської зовнішньої політики.
Заяву підписали Руслан Габбасов від башкирського руху, Руслан Айсін, Сергій Ісмагілов та Аїда Абдрахманова від татарських організацій, Раїса Зубарєва від Руху за незалежність Саха. Його підтримали Родіон Євдокимов (Ілмар Янкас), Ерес Кара-Сал та Аміна Ахпашева — представники чуваського, тувинського та хакаського рухів відповідно.
Представники тюркських народів Ліги Вільних Націй виступили проти участі Росії у ОТГ







