Аналітичні підсумки дослідження: обмеження політичної конкуренції, тиск на спостерігачів та проблеми прозорості.
Комітет Незалежності Татарстану в рамках дослідницького проекту Університету Вільних Народів провів аналіз виборчої кампанії 2026 року з особливою увагою до того, як відбувалися вибори на території Республіки Татарстан.
Мета дослідження – задокументувати конкретні епізоди, які можна перевірити незалежно.
До звіту включалися відомості з відкритих джерел, повідомлення учасників виборчого процесу, фото- та відеоматеріали з виборчих дільниць, записи очевидців, заяви кандидатів та спостерігачів, а також документи та інші матеріали, що дозволяють зіставити окремі повідомлення між собою.
Принципово важливо, що дослідження поділяє:
безпосередньо зафіксовані факти – фото, відео та документи;
свідоцтва учасників подій;
повідомлення із відкритих джерел;
аналітичні висновки, що базуються на сукупності зібраних матеріалів.
Такий підхід дозволяє уникнути як перебільшення окремих випадків, і їх ігнорування.
1. Виняток «Яблука» з федеральної виборчої кампанії
Однією з найістотніших подій виборчої кампанії 2026 року стало виключення партії «Яблуко» з федеральної частини виборів.
10 серпня 2026 року Верховний суд Російської Федерації скасував реєстрацію федерального списку кандидатів партії «Яблуко», після чого партія не змогла взяти участь у виборах за федеральним списком. У рішенні суду розглядалися, зокрема, питання фінансування виборчої кампанії та використання об’єктів інтелектуальної власності.
Однак, на цьому обмеження для представників партії в Татарстані не закінчилися.
31 серпня Верховний суд Республіки Татарстан задовольнив позов територіальної виборчої комісії щодо Набережно-Челнінського одномандатного округу №34 та скасував реєстрацію кандидата від «Яблука» Айрата Гумербаєва. Цей факт також зафіксовано самим регіональним відділенням партії.
Таким чином, ще до дня голосування відбулося послідовне скорочення можливостей участі представників «Яблука» у виборчому процесі спочатку на федеральному рівні, а потім щодо окремого кандидата в Татарстані.
2. Тиск на представників «Яблука» та спостерігачів
Особливе місце у дослідженні займають випадки тиску на кандидатів, представників партії та спостерігачів безпосередньо в період голосування.
Софія Федорова — видалення з ДВК №405
20 вересня з виборчої дільниці №405 було видалено спостерігача від «Яблука» Софію Федорову.
Факт видалення був зафіксований на відео. Про те, що сталося, також повідомило регіональне відділення партії «Яблуко». Згідно з опублікованою інформацією, причиною видалення стала зйомка спостерігача, що відбувається з місця.
Цей епізод має важливе значення, оскільки питання не лише у самому конфлікті, а й у правомірності позбавлення спостерігача можливості продовжувати спостереження за виборчим процесом. Незалежні публікації також вказують на повідомлення «Яблука» про те, що спостерігача було вилучено з дільниці.
Для цього дослідження цей випадок відноситься до категорії епізодів, що мають безпосередню візуальну фіксацію.
Руслан Зінатуллін – напад біля виборчої дільниці
Іншим серйозним епізодом став напад на голову Татарстанського відділення «Яблука» Руслана Зінатулліна.
За повідомленнями партії та незалежних джерел, конфлікт стався біля виборчої дільниці — ДВК № 254, Казань, а сам Зінатуллін заявив про фізичний напад та намір відібрати його власний мобільний телефон. Цей епізод розглядається окремо від процедурних порушень на дільницях, оскільки йдеться вже про фізичний вплив на учасника виборчої кампанії. Даний факт того, що сталося, зафіксовано відео від першої особи, тобто Руслана Зіннатулліна.
Азат Шаєхов — затримання та перешкоджання спостереженню
20 вересня спостерігача Азата Шаєхова було доставлено співробітниками поліції з виборчої дільниці- ДВК № 135 у Казані.
За повідомленнями партії та правозахисного проекту ОВС-Інфо, його доправили до відділу поліції після конфлікту на ділянці.
Особливої уваги вимагає питання про можливість повернення спостерігача до виконання своїх обов’язків. Після звільнення Азат Шаєхов не зміг повернутися на виборчу дільницю та продовжити спостереження за підрахунком голосів. Відповідно до відеозапису з його особистого архіву, опублікованого у відкритому доступі, він стукав у двері ділянки та просив відчинити, проте його не впустили.
3. Ірина Никифорова: тиск на спостерігача у Зеленодольському районі
Окремий епізод стався у Зеленодольському районі з Іриною Никифоровою.
Згідно з повідомленнями, опублікованими в період голосування, Никифорова мала здійснювати спостереження на виборчій дільниці (ДВК № 2822, село Осинове, Зеленодольський район), проте після появи групи чоловіків та погроз пошкодити її телефон відмовилася продовжувати роботу спостерігача. Про це повідомили незалежні джерела, посилаючись, зокрема, на інформацію Дмитра Румянцева.
Цей випадок становить особливий інтерес, оскільки тиск відбувався не через формальне рішення виборчої комісії, а через створення фізично небезпечної ситуації для спостерігача.
У дослідженні цей епізод сприймається як приклад можливого силового тиску на незалежне спостереження. При цьому відомості про те, хто саме організував появу групи чоловіків і чи давав хтось таке розпорядження, повинні розглядатися окремо і лише у тій частині, що підтверджується документами чи первинними матеріалами.
4. Роль громадських спостерігачів
Окрему увагу під час дослідження було приділено поведінці спостерігачів, спрямованих Громадської палатою.
Формально громадські спостерігачі мають здійснювати незалежне нагляд за дотриманням виборчого законодавства. Голова Громадської палати Республіки Татарстан Олександр Терентьєв у день голосування публічно наголошував, що громадські спостерігачі не представляють інтереси конкретних партій чи кандидатів і мають виступати за чесні та чисті вибори.
Саме тому зафіксовані у матеріалах дослідження випадки поведінки окремих громадських спостерігачів потребують окремого аналізу.
За матеріалами, зібраними Комітетом Незалежності Татарстану, на деяких дільницях спостерігачі від Громадської палати не обмежувалися пасивним спостереженням за процедурою, а вступали у конфлікти з представниками «Яблука», створювали ситуації, які учасники розцінювали як провокаційні, та брали участь у діях, що ускладнювали роботу незалежних.
На особливу увагу заслуговує інституційний контекст.
Голова Громадської палати Татарстану Олександр Терентьєв має тривалий досвід роботи безпосередньо у сфері внутрішньої політики Республіки Татарстан. У 2006–2012 роках він очолював Управління з питань внутрішньої політики президента Татарстану, а згодом до 2022 року керував Департаментом президента Татарстану з питань внутрішньої політики. У січні 2026 року Терентьєв був обраний головою Громадської палати Татарстану.
Таким чином, йдеться про людину, яка має багаторічний досвід роботи в системі управління внутрішньою політикою та безпосередньо пов’язаною з організацією політичних процесів.
Сам собою цей факт не доводить залежність громадських спостерігачів чи наявність координації їх дій. Однак у контексті зафіксованих на ділянках епізодів він представляє суттєвий інституційний інтерес та потребує окремого вивчення.
5. Спостерігач може бути формально, але бути позбавлений можливості спостерігати
Однією з найбільш суттєвих проблем, виявлених у ході дослідження, є відмінність між формальною присутністю спостерігача на ділянці та її реальною можливістю здійснювати спостереження.
За свідченнями учасників, численні повідомлення яких вселяють довіру, на деяких ділянках спостерігачів розміщували на значній відстані від місця підрахунку — за повідомленнями, близько 20–30 метрів.
Тут важливо наголосити, що при такому розташуванні спостерігач може фізично перебувати у приміщенні, проте не мати можливості розрізняти позначки у бюлетенях чи навіть прочитати прізвища кандидатів.
Це важливий момент.
! Спостереження це не просто присутність в одному приміщенні. Його сенс полягає у можливості безпосередньо бачити та контролювати процедуру.
Тому необхідно оцінювати не лише кількість допущених спостерігачів, а й реальні умови, в яких їм надавалася можливість спостерігати за голосуванням та підрахунком голосів.
6. Попередження та тиск ще до дня голосування
Тиск на представників опозиційних партій та незалежних активістів виявлявся не лише безпосередньо на виборчих дільницях.
Окрема увага в дослідженні приділена офіційним попередженням, що видавалися активістам у зв’язку з можливим проведенням публічних заходів.
Зокрема, Дмитро Румянцев отримав офіційне попередження щодо неприпустимості порушень законодавства про публічні заходи, включаючи пікетування.
Саме собою попередження не є доказом незаконності дій правоохоронних органів. Однак у контексті виборчої кампанії подібні документи становлять інтерес як частину загальної системи обмежень публічної політичної активності.
Тому у звіті такі випадки розглядаються разом з іншими епізодами тиску — але не поєднуються юридично з різними процедурами, такими як попередження, затримання, видалення спостерігача та судове зняття кандидата є різними видами втручання та потребують окремої правової оцінки.
7. Адміністративна мобілізація студентів
Окремим напрямом дослідження стали багаточисельні повідомлення про можливе адміністративне стимулювання студентів до участі у голосуванні.
Надходили повідомлення про те, що студентам різних закладів освіти Татарстану «рекомендувалося» взяти участь у виборах, а інформацію про факт голосування пропонувалося передавати старостам навчальних груп.
За свідченнями учасників, використовувалися різні методи впливу – від обіцянок допомоги та пільг до попереджень про можливі наслідки відмови.
При цьому важливо відрізняти звичайне інформування громадян про вибори від примусу до участі в них.
Якщо громадянину пропонують повідомити про факт голосування, а відмова супроводжується загрозою негативних наслідків або обіцянкою переваг за виконання вимоги, виникає питання відповідності такої практики принципу вільного волевиявлення.
8. «Свято виборів»: ярмарки, розваги та матеріальні стимули
Однією із стійких особливостей виборчих кампаній у Татарстані є створення навколо «процедури голосування» святкової атмосфери.
У різних районах республіки у дні голосування проводилися ярмарки, концерти, використовувалися музика та частування, організовувалися різноманітні акції.
У 2026 році повідомлялося також про додаткові стимули — безкоштовний проїзд у день голосування в Нижньокамську, розіграш автомобіля та різні акції для громадян, які проголосували.
У Набережних Човнах пропонувалася можливість сфотографуватися з «браслетом», який видавали тим, хто проголосував після процедури голосування, у тому числі разом із членами сім’ї, щоб мати можливість виграти наданий приз.
Самі собою подібні заходи є доказом фальсифікації виборів. Однак з аналітичного погляду важливо враховувати їх у загальній системі організації явки.
У поєднанні з адміністративною мобілізацією, тиском на незалежних спостерігачів та іншими виявленими практиками вони формують ширшу картину того, як організовувався виборчий процес.
9. Відсутність рядка «проти всіх»
На виборах депутатів Державної Думи 2026 окремого рядка «проти всіх» у бюлетені не було.
Для федеральних виборів таку можливість законодавством не передбачено. Рядок «проти всіх» може використовуватися у передбачених законом випадках на муніципальних виборах, але не на виборах депутатів Державної Думи.
У контексті 2026 року це набуває додаткового значення: виборець, який не підтримує жодну з поданих партій, не має окремої графи для вираження саме такої позиції.
При цьому відсутність такого рядка є особливістю чинного законодавства, а чи не порушенням виборчого законодавства.
10. Загальна оцінка виявлених тенденцій
Матеріали, зібрані під час дослідження, дозволяють виділити кілька взаємозалежних напрямів.
Перше – обмеження політичної конкуренції ще до дня голосування.
Партія “Яблуко” була позбавлена можливості брати участь у виборах за федеральним списком після рішення Верховного суду Російської Федерації. У Татарстані додатково було скасовано реєстрацію кандидата Айрата Гумербаєва за рішенням Верховного суду Республіки Татарстан.
Друге — тиск на представників партії та незалежних спостерігачів.
Вилучення Софії Федорової з ДВК №405, затримання Азата Шаєхова, напад на Руслана Зінатуліна та тиск на Ірину Никифорову є різними за характером епізодами, проте всі вони сталися в рамках одного виборчого періоду.
Третє — проблема не лише допуску спостерігачів, а й якості спостереження.
Навіть при формальній присутності спостерігача його можливості можуть бути обмежені відстанню, забороною чи перешкодами для фіксації того, що відбувається, конфліктами або видаленням з дільниці.
Четверте – діяльність громадських спостерігачів потребує окремої оцінки.
Якщо представник громадського спостереження входить у конфлікт із незалежним спостерігачем, ініціює спірні дії чи бере участь у ситуаціях, які мають ознаки провокації, це має бути перевірено за первинними матеріалами. При цьому особливо важливо встановити циклічність такої поведінки на ділянках.
П’ята — силова та адміністративна присутність стала помітною частиною виборчого середовища.
Повідомлення про поліцію, затримання, попередження та тиск мають аналізуватися не ізольовано, а разом з можливістю незалежного спостереження та вільного провадження політичної діяльності.
Вибори
2026 року в Татарстані не слід оцінювати виключно через підсумкові цифри явки та розподілу голосів.
Для оцінки якості виборчого процесу необхідно враховувати весь цикл – допуск кандидатів, реєстрацію партій, передвиборчу діяльність, можливість вести спостереження, умови роботи спостерігачів, поведінку виборчих комісій, втручання правоохоронних органів та процедуру підрахунку голосів.
Моніторинг виборчого процесу в Татарстані здійснювався на всіх основних етапах: до початку голосування, протягом трьох днів голосування та після його завершення. Збір інформації з цільових напрямів дослідження проводився з використанням методичних матеріалів підготовлених Університетом Вільних народів. У рамках підготовки та проведення дослідження Університетом Вільних народів була організована консультативна робота, спрямована на визначення пріоритетних напрямків моніторингу, систематизацію відомостей, що збираються, та оцінку виявлених епізодів.
Зокрема, Колектив Комітету Незалежності Татарстану застосовував метод математично-статистичного аналізу збору інформації за методом «Шпилькіна», ґрунтуючись на електронних даних незалежного веб-сервісу «Виборотека», порівнюючи їх із звітністю із системи ГАС «Вибори». Були виявлені випадки аномалій у вигляді сильного, явно завищеного приросту голосів за партію «Єдина Росія» в таких округах, як Апостівський і Балтасинський райони, в цих районах зафіксована «аномальна» явка виборців понад 90%, де весь математичний приріст «виборних голосів» 81%), за повної «стагнації» голосів виборців за інші партії.
Також було зафіксовано випадки застосування політичних та виборчих технологій для спотворення результатів голосування та управління поведінки виборців, які були поділені на дві категорії:
1- Адміністративно-організаційні методи:
– Мобілізація залежного електорату (примус працівників бюджетної сфери, великих промислових підприємств і сфери «третинного сектора економіки» республіки, таких як туризм, торгівля, банки, IT-компанії та інше).
– Зняття кондидатів за формальними ознаками.
— застосування методу «Сушки» — використання зниження інтересу до виборів з боку (незалежних) виборців для забезпечення явки лише лояльних до влади виборців, наприклад, працівників бюджетної сфери.
2- Прямі електоральні маніпуляції.
Такий підхід дозволив розглядати окремі події не ізольовано, а в контексті ширших процесів, які супроводжували підготовку та проведення виборів.
У ході цілодобового моніторингу колективу Комітету Незалежності Татарстану під час усього виборчого процесу, що проходив на території Республіки та за матеріалами особистих джерел, а також регіональних Telegram-каналів, у тому числі закритих груп спілкування у всіх містах Республіки Татарстан (зокрема у мережах спілкування закритих міських спільнот), у Facebook групах «для своїх» та локальних закритих «клубів спілкування», було виявлено сотні повідомлень про можливі порушення та інші інциденти, пов’язані з виборчим процесом.
При цьому не всі виявлені повідомлення були включені до цієї доповіді. Частина публікацій згодом була видалена з початкових джерел, і на момент підготовки дослідження доступних підтверджень, що дають змогу достовірно встановити обставини відповідних епізодів, не збереглося. У таких випадках включення інформації в доповідь не можливе без ризику спиратися на відомості, які не піддаються незалежної перевірки.
Доповідь включала лише ті епізоди, за якими вдалося сформувати високу доказову базу, доступну для незалежної перевірки та опубліковану у відкритому доступі. При відборі матеріалів враховувалася наявність конкретних підтверджень, у тому числі фото- та відеозаписів, документів та інших матеріалів, що дозволяють встановити місце, час, причину та обставини того, що сталося.
Таким чином, поданий у доповіді перелік не вичерпує всіх повідомлень про можливі порушення, виявлені під час моніторингу. Він відбиває ті випадки, якими вдалося сформувати доказову базу, що перевіряється, на момент підготовки дослідження.
* Рядок «проти всіх» було виключено з російських виборчих бюлетенів у 2006 році Федеральним законом від 12 липня 2006 року № 107-ФЗ. Раніше виборці могли використовувати цей варіант волевиявлення, зокрема під час виборів депутатів Державної Думи. У 2014 році можливість голосування проти всіх була повернута на муніципальних виборах, проте на виборах федерального рівня вона, як і раніше, не передбачена.
Матеріал підготовлено Комітетом Незалежності Татарстану.
Реєстраційний номер: 802558-1037, Швеція.
