Прометеївський рух. Політичний рух опозиції радянській владі, названий на честь міфічного бога Прометея (символ боротьби всіх поневолених народів за свободу), що виник у Європі в 1920-х роках серед емігрантських спільнот народів під радянською владою. Він був створений як Прометеєва Ліга Націй, поневолених Москвою (широко відома як Прометеєва ліга) у 1925 році після конференції представників різних урядів у вигнанні та національних комітетів, що базувалися в Парижі, Варшаві, Бухаресті, Стамбулі, Гельсінкі та Празі. Її штаб-квартиру розмістили у Варшаві. До першого виконавчого складу ліги входили президент Роман Смаль-Стоцький з України та два віце-президенти В. Мустафа Бей з Азербайджану та Дж. Салакая з Грузії. Ліга складалася з азербайджанців, бурятів, кавказьких горських народів, кримських татар, донських козаків, грузинів, ідель-уральських татар, інгерійців, казахів (див. Казахстан), киргизів (див. Киргизія), комі, кубанських козаків (див. Кубанські козаки Хост), представників марійської, мордовської (див. Мордовія), таджицької (див. Таджикистан), туркменської (див. Туркменістан) і українців. Вірмени та білоруси не були представлені. Ліга стверджувала, що виступає від імені до 80 мільйонів людей. Найконкретнішим її заходом була кампанія з блокування прийому СРСР до Ліги Націй. У зв’язку з цією кампанією вона розіслав меморандуми та інші матеріали всім присутнім делегаціям. Представником Прометеєвої Ліги в Женеві був Микола Лівицький. Ліга виступила спонсором конгресу у Варшаві в 1935 році, на якому були присутні 200 делегатів і фахівців з національного питання у своїх відповідних країнах.
(Енциклопедія України в інтернеті)
Славістична збірка. – Випуск 1: Збірка статей за матеріалами Перших Міжнародних наукових Соханівських читань (м. Київ, 18 листопада 2014 р.). – Київ, 2015
