Зарплати мешканців Орська перевищили рівень води, що дозволить їм залишатися на плаву до побудови нової греблі.
Стару, як повідомив директор компанії “Спецбуд”, прогризли гризуни. Хоча…
Дамба прорвана в трьох місцях. Не інакше слід від українського тризуба. Відповідачка москалям за підірвану Каховську ГЕС.
Взимку у Московії рвуться труби; навесні прориває греблі; влітку розпочнуться лісові пожежі. Восени все, що не згоріло, заллє дощами, перемішає з лайном та брудом – і знову по новому колу…
ПУ-ТІН-ПА-МА-ГІ!!!
Росія – там де все занедбано, загажено, засмічено, розвалено і забуто.
Країна, зачарована злим чарівником, який досі лежить на Червоній площі.
Путін заявив якось, що державний суверенітет Росії не продається за ковбасу.
Але на перебудову він цілком собі продавався за ніжки Буша. Пам’ятаєте ці чудові курячі стегенця, на які голодна росіянка накинулася як бездомний пес на кістки?
А тепер продається Ірану – за шахеди, КНДР – за снаряди, Китаю – за лояльність та можливість торгувати; тепер москалі лижуть зад Індії, щоб вона купувала їхню нафту, і бояться зайвий раз дихнути перегаром у бік Туреччини.
Загалом, готові на все, від усіх і будь-куди. Але з величезною перевагою….
Ми з вами ще побачимо, як вони продаватимуть за ковбасу, гуманітарні вантажі та зняття санкцій не лише суверенітет, а й мумію Леніна корейцям на сувеніри. Можливо, не цього року, але побачимо обов’язково.
А поки що іранські та північнокорейські господарі накачують Москву зброєю, щоб її руками воювати із Заходом до останнього москаля. Орки радісно йдуть воювати за інтереси жирного Ына, залучені непоганими для їх депресивних регіонів грошима. Потім вони повертаються додому, вбивають своїх дружин, співмешканок чи просто випадкових перехожих на вулиці – і замість «розмов про важливе» зі школярами знову сідають до в’язниці.
Хто спритніший і поквапливіший – швидко організують у затопленому Орську бригади з порятунку із затоплених будинків телевізорів, холодильників та іншої техніки. Господарям же вона все одно вже не знадобиться.
Якщо орську дамбу підгризли гризуни, то міст, що звалився у Вязьмі на залізничні колії, не інакше, підточили українські терміти з біолабораторій….
Знаменитий заклик Паніковського: «Їдьте до Києва!» – став modus operandi всім міжнародних терористичних організацій. До Києва – і все тут, і всі кінці вух, що обрізали, полетіли в каламутну воду Дніпра…
А тим часом, велика вода прийшла і в Курганську область. З музеїв Кургану напередодні повені вивозять цінності, повідомило обласне музейне об’єднання. Правильно, а то й музеї щасливого радянського життя теж розікрадуть герої-мародери.
За ті гроші, що витрачені за два з лишком роки повномасштабного вторгнення на вбивство українців, можна було б капітально відремонтувати всю інфраструктуру, зміцнити всі греблі, полагодити всі мости та шляхопроводи, замінити всі теплотраси… Але ні, де там…
«А що там 2024-го? Матінка-історія накидала Росії і її правлячому на даний момент класу купу завдань », – пише один з теоретиків комуністичної фракції, що конкурує з путінськими чекістами, знову рветься покерувати. Він не згадує лише, що «правлячий клас» нинішньої РФ – це ніяка не міфічна «буржуазія», яку він має на увазі, а ФСБ.
«І головне питання полягає, як і 1917 року: а чи може він впоратися з ними? Він, звичайно, намагається, як може.»
Бидло як шалене рветься назад у совок, правлячі чекісти цьому завзяттю бидла повністю потурають — от і всі «завдання».
«Але для цього йому доводиться змінюватись. Наприклад, мимоволі доводиться відроджувати напівзагроблену «реформами» промисловість, починаючи з військової».
Військова 100% функціонує безвідмовно з совкових часів, «відроджувати» її не потрібно. Але ж під «завданнями правлячому класу», якщо ви ще не зрозуміли, розуміється повне захоплення України. І взагалі – в ідеалі – реставрація СРСР у повному обсязі.
«Головне питання, яке було поставлене рубом і 1793, і 1917 роками, було інше: а чи може правлячий клас впоратися з тими викликами, які ставить перед ним історія?
У 1793 році з’ясувалося, що помірна і компромісна буржуазія (яку представляли жирондисти) впоратися з цими завданнями не в змозі, і тому до влади було покликано шалене міське плебейство – якобінці, які за допомогою гільйотини, максимуму цін і такої матері папаші Дюшена впоралися. .»
Ніким ця кривава погань до влади насправді «покликана» не була, вона з’явилася туди сама! Але показовим є сам хід думки.
«У 1917 році також з’ясувалося, що буржуазія, від якої всі, включаючи навіть марксистів-догматиків (меншовиків) очікували, що вона впорається, із завданнями буржуазно-демократичних перетворень катастрофічно не справляється.»
Це брехня, зрозуміло. Але далека передісторія виводить до цікавих речей.
Тому були покликані історією, як їх називав Ленін, «пролетарські якобінці» — більшовики, які всі завдання буржуазно-демократичної революції виконали, але не зупинилися на них, а пішли набагато далі.
Так. перетворили країну на концтабір і залили її кров’ю по коліна.
«Тепер переходимо до поточного 2024 року. Корінне, основне питання полягає в тому, чи здатний правлячий пострадянський клас чи якась його частина впоратися з тими викликами, які поставила перед ним історія.
Перше, що для цього потрібно робити – відроджувати промисловість, науку, техніку, починаючи з військової, але аж ніяк не зупиняючись.»
Військова і так є, її безпілотниками та ракетами треба було б розносити на щебені, а не «відроджувати». Але автор хоче, щоб москалі мали більше снарядів і ракет, якими можна вбивати українців. А на інфраструктуру – начхати….
«Почасти це робиться, звичайно, але чи буржуазія може довести цей процес до логічного кінця? [… ]
А в ідеалі для успішного виживання в світі, що наїжився війною і смертю, доведеться повернутися в стан, близький до СРСР.»
Ні, зрозуміло, там немає ніякої буржуазії, є чекісти і державні бюрократи. Вся «буржуазія» або сидить у в’язницях, або перебуває на еміграції.
Але це вам не Юлія Навальна! До влади рвуться абсолютно відморожені комуністи, які вважають, що Путін дуже слабко, погано, мало, недостатньо, непослідовно реставрує совок та соціалізм. І що закінчувати цей розпочатий процес буде вже не він, а вони, комуняки. Як більшовики, а не Тимчасовий уряд сто років тому вводив у Московії григоріанський календар і реформував алфавіт. На це всерйоз посилаються такі «теоретики», вважаючи процес реставрації імперії, зокрема й завоювання України, «прогресивним». І що країна, де не заборонені компартії та не прибрані боввани Леніна, має повне «право», як «прогресивніша», нападати на країну, де все це прибрано і заборонено, і робити з нею що завгодно.
Це не один якийсь відморозок чи неадекват пише, ні, в тому й річ. Соціалізм, комунізм, совок, Ленін, Сталін – це масові, актуальні настрої у Московії. На комунізм та совок є масовий попит, і що далі, то більше. Не покаятися і не війська вивести з України – а навпаки, захопити і Україну, та інші колишні москальські колонії, знову втикати в них боввани Леніна і знову ввести соціалізм – ось бажана мета. Замість того, щоб свої іржаві труби міняти та мости зміцнювати – знову рвуться «врятувати» від капіталізму та «ощасливити» всіх сусідів.
Втім, Навальна як популістка теж погодилася б з усім цим, тому що в совок вже років 30 шаленіло бидло, багатомільйонний стадо двоногих худоб, що населяють РФ. А популіст завжди каже масам своїх виборців лише те, що вони хочуть чути.
Це глибини крутіші за ті, що ховаються під водою Орська, що прорвали дамбу. Це справжня, глибинна суть і устремління десятків мільйонів бидла: реставрувати совок і комунізм, повернути бидло в його звичну і дорогу серцю клітину. Пам’ять у бидла коротка, воно вже забуло, як ненавиділо цю клітку, яким потоком виплеснулася на багатотисячних мітингах ця ненависть у перебудову, як зміни вимагали їхні серця.
Ця країна абсолютно безнадійна. Замість совісті та покаяння – там реставрація комунізму та імперський реванш. 1937-й рік, що радісно підтримується взимку замерзаючим, навесні тонучим, влітку палаючим населенням. Зовнішня політика Путіна, захоплення України та інший імперський реваншизм їм страшенно подобаються, хоча власне життя все гірше і гірше.
Тож хай їх хоч затоплює, хоч випалює, хоч виморожує, – заслужено! Не шкода зовсім. «За їхніми плодами пізнаєте їх» (с).
Борис Стомахін
