Одне з головних завдань, які стоять перед нами, – дати зрозуміти, якою буде доля Росії після війни, визначити ризики та можливості, які на нас чатують. Реалізуючи це завдання, ми можемо краще підготуватися до процесу, що є історичною необхідністю.
«Чи проіснує Радянський Союз до 1984 року?»
Коли впала “імперія зла”, тому що світ, особливо західні країни, не був готовий до розпаду Радянського Союзу, всі виявилися непідготовленими до цієї події. Хоча історик-дисидент Андрій Амальрік ще 1969 року у своєму есе «Чи існує Радянський Союз до 1984 року?» попередив про крах “імперії зла”, це попередження не привернуло до себе уваги. А Радянський Союз розпався 1991 року, а не 1984-го, як пророкував Андрій Амальрік.
Експерт словацької Зовнішньополітичної асоціації Юрай Месік у колонці «Підготуватися до неминучого: чому Захід має вже зараз обговорювати розпад Росії?» розвиває цю тему. У 2016 році в есе «Чи переживе Російська Федерація 2031? Росія, Китай та неминучі наслідки зміни клімату» Юрай Месік оцінив розпад Росії як тему наступного десятиліття.
Проте напад на Україну, визнає він, радикально прискорив розвиток подій – тож розпад РФ стає справою найближчих 3-5 років. Експерт зазначає, що це лише оцінка – різні суб’єктивні фактори та конкретні рішення конкретних політиків можуть прискорити його чи, навпаки, трохи затримати. Проте на Європу чекає розпад Російської Федерації.
Лінії розпаду
Розглядаючи лінії розмежування майбутнього розпаду Росії, вважає автор колонки, найлегше розпочати з окупованих нею територій. Насамперед це означає повернення окупованих Криму та Донбасу Україні, Абхазії та Південної Осетії – Грузії, Придністров’я – Молдові. Тут нема про що сперечатися.
Крім того, на його думку, постане питання про повернення окупованих Росією Курильських островів Японії та Карелії Фінляндії. Гарячі обговорення серед європейців можуть виникнути з приводу майбутнього окупованого та анексованого Кенігсберга.
Цікавою може стати доля російського Далекого Сходу, адже значна частина сьогоднішніх Хабаровщини та Амурської області до 1860 року належала Китаю, і можна припустити, що Пекін може пред’явити на них законні претензії.
Естонія вважає, що понад п’ять відсотків її території окуповано Росією.
Список можна продовжувати ще довго. Тива, Амурська, Тамбовська та Сибірська області – це китайські землі, а Дербент – територія Азербайджану. Естонія вважає, що понад п’ять відсотків її території окуповано Росією, тому хоче відкликати свій підпис під договором про встановлення сухопутного та морського кордону з Російською Федерацією, підписаним 18 лютого 2014 року.
Не можна забувати, що у Росії є авторитаризм, який вважається найбільш шкідливим з погляду стійкості режимів абсолютизму. З розпадом монархії, що вважалася стійкішою до режимів абсолютизму, 1917 року розпалася Російська імперія, і з розпадом тоталітарної системи – Радянський Союз перед 1991 року. Розпад Російської Федерації також буде неминучим, коли впаде авторитарна система, на чолі якої стоїть Путін.
Більш складним процесом буде розпад решти Росії. Через відсутність сучасного досвіду державності у неросійських народів Росії у найважливіших політичних центрах світу можливо прохолодне ставлення до розпаду Росії. Це ставлення можна змінити, звернувши увагу на важливий підхід руху «Вільний Ідель-Урал» до ідеї створення єдиної держави із спільними кордонами, економічним простором та системою колективної безпеки, що включає Мордовію, Чувашію, Марій Ел, Татарстан, Удмуртію та Башкортостан.
Політична карта Ідель-УралуЗ іншого боку, кожен має розуміти, що, незважаючи на те, що всього 25 відсотків населення Росії становлять неросіяни, зупинити їхні зусилля щодо емансипації не вдасться. До війни в Україні зусилля з емансипації неросіян припинялися військово-поліцейськими заходами, підкупом етнічних еліт за нафтові гроші. Військова поразка Росії в Україні значно обмежить можливості щодо «задушення» малих народів, які прагнуть позбутися російської залежності.
Крім того, санкції проти Росії унеможливлюють підкуп місцевих еліт, адже бути громадянином Росії сьогодні втрачає свою привабливість. Невдоволення регіональних еліт давно назріло. Санкції проти військово-політичної еліти Росії, звинувачення у військових злочинах — дуже важливий чинник, який спонукає регіональні еліти тримати дистанцію від Центру. Панівна національна дискримінація, приниження національних меншин стануть ще одним важливим фактором, здатним спровокувати після війни втечу від Центру.
План Моргентау
Після 24 лютого Росія, схоже, не має шансів зберегти свої нинішні кордони. Санкції призвели як до ізоляції Росії від світової економіки, так і до розриву економічних відносин між суб’єктами Федерації. Цей процес яскравіше проявлятиметься з часом.
Інша причина, яка спонукала неросіян відірватися від Росії, полягає в тому, що більшість загиблих у війні проти України були представниками околиць імперії. Хоча це поки що не вплине на настрої маргіналів усередині Росії, але воно викличе серйозні соціальні наслідки після війни.
Арешт губернатора Сергія Фургала в Хабаровському краї два роки тому, масові протести проти екологічних проблем, викликаних Москвою в низці провінцій, – ще одне свідчення високої ймовірності поділу Росії на кілька нечисленних держав.
Все це говорить про те, що ймовірність поділу Російської Федерації на багатонаціональні держави дуже висока, але в той же час дає підстави для побоювань, що неминучий крах Росії призведе до трагічних наслідків, якщо Захід не буде готовий до цього. Тому Захід має дати зрозуміти, якою буде доля Росії у новому світовому порядку після війни в Україні. Для цього має бути розроблений план, аналогічний «плану Моргентау» («Програма запобігання розв’язанню Німеччиною третьої світової війни»), запропонованому Генрі Моргентау – міністром фінансів США у роки Другої світової війни, який передбачав розділ, роззброєння Німеччини, передачу важливих промислових районів під міжнародний контроль, ліквідацію важкої промисловості, демілітаризацію та перетворення Німеччини на аграрну країну.
Під час підготовки цього плану слід взяти за основу новий світовий план, висунутий Великобританією. На держави, які виникнуть на місці Росії, має бути покладено обов’язок відмовитися від загрози застосування сили, від війни як засобу вирішення спорів. Більше того, російська держава, яка буде створена на місці Росії, має бути позбавлена можливості мати армію, обмежившись лише створенням сил самооборони. Найголовніше, що ядерні боєголовки мають бути взяті під міжнародний контроль та знищені. Знищення ядерного арсеналу Росії може дати величезний поштовх ядерному роззброєнню у світі.
Після розпаду Росії стане актуальним економічний підйом у регіоні. Багато років корупційні системи, що панували в регіоні, унеможливлювали економічний розвиток. Для забезпечення економічного розвитку в нову еру мають бути створені механізми досконалої прозорості для запобігання корупції. Зрештою, для досягнення економічного розвитку в регіоні мають бути створені зони вільної торгівлі, природні ресурси регіону мають бути доступні всім народам.
Хагані Джафарлі
Free Idel-Ural
