За час повномасштабного вторгнення актуальним стало питання про долю Росії після її поразки у війні проти України: зокрема, прогнозується розпад РФ на окремі держави — регіони та республіки, які зараз перебувають у складі країни-агресора та були нею захоплені у певні історичні періоди та які населяють різні народи та нації, поневолені російськими загарбниками. Одним із таких регіонів є також німецький Кенігсберг (нині Калінінград), який історично є частиною європейського світу та був окупований у 1945 році Радянським Союзом, а після його розпаду перейшов під контроль Росії.
Акцент поспілкувався з координатором Балтійської республіканської партії Вадимом Петровим , який розповів про діяльність руху, економічну, соціальну і політичну ситуацію в окупованому Кенінгсберзі, українців, які там живуть, і можливість від’єднання його та інших регіонів і республік від країни-агресора після її розпаду та перемоги України.
Розкажіть про свій рух, як він виник?
Наша партія офіційно зареєстрована у 1993 році. Зареєстрував її офіційно Сергій Пасько – етнічний українець, який колись приїхав жити до нашого регіону.
Коли розвалювався Радянський Союз, наш регіон був кинутий, нікому не потрібний. Так було сформовано цю партію: допомагав йому тоді губернатор Юрій Маточкін. Вони мали дуже багато проектів, які стосувалися регіону. Через деякий час партія вже мала добрі зв’язки в регіоні з жителями та першочерговою метою був республіканський статус, щоб більша частина оподаткування залишалася та використовувалася на користь мешканців регіону. Надалі навіть було два депутати, які перебували у місцевому регіональному парламенті: за них голосували 10% мешканців регіону.
На жаль, 2003 року нашу партію офіційно закрили, депутатів почали переслідувати, а Сергія Паська, як відомого політика, не чіпали. То справді був закон, придуманий у Кремлі, він поширювався на регіональні партії – тобто, регіональні партії у Росії мали більше права існування, якщо відсутні представництва у інших республіках чи регіонах. Так, партія почала існувати підпільно.
Яка зараз соціально-економічна ситуація в Калінградській області (Кеннінгсберзі)?
У зв’язку з вторгненням в Україну було запроваджено міжнародні санкції щодо Росії: наш регіон потрапив у дуже погане становище – наративи Москви створюють проблеми нашому краю і нічого доброго на нас не чекає. Це пов’язано з транзитом: він більше не може повноцінно пересуватися територією Литви і, на даний момент, лише постачання різних товарів здійснюється Балтійським морем – поромами доставляються. Є обмеження на будівельні матеріали, на метали, а зараз економіка регіону значно відрізняється з проблемами від економіки Росії, тому що регіон ізольований, він знаходиться в анклаві Європи — між Литвою та Польщею. Також корупційні схеми, як і у всій Росії. Товари народного споживання – метали, продукти тощо. – дорожче, ніж у іншій Росії, бо поромне повідомлення тягне завищену вартість товару.
Наскільки місцеві жителі сильно інтегровані до Росії та як пов’язані з країнами ЄС?
Що можна сказати про відмінності росіян, які знаходяться за межами нашого регіону — вони, звичайно, є, тому що люди, які живуть в анклаві Європи, які їдуть на вихідні до Польщі, Литви, Німеччини, а кожен п’ятий мешканець має закордонний паспорт… (…) Це область-мільйонник. Різниця в тому, що ментально ми ближчі до Європи: не всі, але в більшості випадків це можна говорити про молодь. У Кремлі вони (політичне керівництво – ред.) хитрі: там стоїть їхній флот, а більшість воєнщини – приїжджа. Який вони наратив нам можуть нести? Вони (росіяни – ред.) несуть нам свій «совковий настрій» у регіон, намагаються повчати місцевих жителів тому, як їм жити, ось, розповідаючи їм про «велику і неосяжну», про її «могутність». Тобто, скажімо так, можна назвати нинішніх мешканців, молодь, у кого розум не затьмарений пропагандою,
Вадим Петров також додає, що приїжджі з інших регіонів росіяни часто дискримінують корінних мешканців, називаючи їх «не місцевими» та намагаються повчати жити. Поширені іноземні мови в регіоні — багато хто знає «як польську, так і литовську мову, користується популярністю, відповідно, англійською» , а також німецькою.
Чи значні відмінності у світогляді, політичних поглядах жителів з іншими регіонами Росії?
Двадцять років пропаганди, хоч і не всі її «жерли», але почнемо з того, що колись, наприклад, анексували Крим, у нас було багато незадоволених, бо більшість адекватних мешканців розуміла, що не можна анексувати чужі території, деякі приміряли наш регіон як приклад. (…) Не все це (окупацію територій України – ред.) підтримували. Коли почалася повномасштабна війна і Росія вторглася в Україну з агресією, після цього у нас з’явилося дуже багато людей, які були в шоці: люди вийшли на протест у Кеніг: там вийшли колишні політики, бізнесмени, люди, небайдужі до цинічного та божевільного вчинку Росії. Після цього багато хто з регіону був змушений тікати — просто їхати, бо на них порушили кримінальні справи. (…) …по нашому регіону найбільше порушили кримінальні справи на тих людей,
Які саме проекти ви сьогодні реалізуєте? Чи є результати?
Наш проект – це Балтійська республіканська партія та Балтійська республіка, а саме – четверта, без участі Москви. Тобто раніше хотіли республіканський статус (Сергій Пасько), а зараз хочемо повної незалежності. Звичайно, є певний відсоток, який нас підтримує в регіоні, я не говоритиму, що це колосальна кількість людей. Ми намагаємося доносити до населення, у кого ще є здоровий глузд у голові, хто не «їсть» пропаганду, яку представляє Кремль з екранів телебачення, але конкретно, наприклад, із депутатом Верховної Ради Олегом Дундою на форумах вільних народів пост-Росії в мене і моїх колег зародилася ідея проводити референдуми – ми пропонували, хто в цьому може допомогти і Олег Дунда зголосився. (…) Потроху стали цим займатися: у нас, наприклад, був референдум щодо Кенінгсберга і ще по інших регіонах – це перші референдуми, які проводилися, є платформою для цього. З усіх Кенінгсберг (…) вибився в лідери — найбільше наш регіон бажає змін. (…) Це один із проектів, який реалізувався і який ми будемо використовувати з нашою метою. Був праймеріз щодо виборів (…). Там пропонували кандидатури. (…) Проголосувало у цьому референдумі 10% населення. Це електронний рефернедум – не так просто його організувати, зібрати людей.
Наша діяльність цим усім не закінчується – зараз розробляється Декларація Незалежності Балтійської республіки та формування перехідного уряду за кордоном, який за розвалу Росії діятиме поки що за кордоном, а потім уже всередині регіону. Ми віримо, що після цієї агресії Росія навряд чи вціліє – республіки не захочуть продовжувати залишатися частиною цієї шаленої агресивної імперської машини, бо насправді Російська Федерація – це міф, федеративні договори не працюють на республіки: переважно путінська конституція там має першорядне значення. а чи не конституція, наприклад, республік Башкортостан, Татарстан, Карелія тощо.
Скільки етнічних українців мешкає на території Балтійської республіки, чи відрізняються політичні переконання з місцевими росіянами?
Наш регіон, насправді, багатонаціональний: перша (за кількістю – ред.) – це можна умовно назвати росіяни, друга – це, звісно, українці, потім білоруси та литовці, а потім – усіх інших національностей потроху. Насправді, у нас дуже «наміксоване» населення, велике кровозмішення (…) Щодо українців, то так, у нас певний відсоток виїхав з регіону в Україну, а для загального розуміння до анексії Криму у нас навіть ходив прямий автобус. (…) Я знаю певну кількість українців, які після анексії Криму поїхали, бо зрозуміли, що тут не буде нічого доброго, в Росії загалом у регіоні. Тенденція така, що (етнічні — ред.) українці, які залишилися, на жаль, їх також відправляє режим «у топку»: вони схильні до пропаганди, нею просочений мозок. Мені складно щось коментувати, чим вони керуються, маючи родичів в Україні. (…)
Чи багато виїхало з регіону громадян у зв’язку з війною проти України та небажанням її підтримувати чи брати участь?
Жителів багато виїхало з нашого регіону, відсоток немаленький: поїхали люди, скажімо так, із головою та грошима. У відсотковому співвідношенні це, звісно, не можу прокоментувати, але поїхало чимало. Це люди, які не змогли змиритися з цим – частина протестувальників, про яких я розповідав раніше, яких почали переслідувати – це частина, скажімо так, бізнес-еліт, які вирішили закрити бізнес та виїхати в інші місця, де зручніше. Також серед них є, я знайомий із такими людьми, білоруси та українці, які виїхали (…).
Ситуація з маршем Вагнера до Москви показала, що у Росії можуть виникати внутрішні конфлікти, які можуть призвести до протистояння та потенційно до відокремлення тих чи інших регіонів від Росії. Кенігсберг буде одним із перших?
Протистояння Пригожина та Путіна, моя суб’єктивна думка — я не дуже серйозно до цього поставився, бо це все одна команда, хоч би як там там ділили всі в цивілізованому світі журналісти і загалом політологи тощо. Я вважаю, що цей конфлікт між злочинцем Путіним і злочинцем Пригожіним, все ж таки, був через гроші: смію припустити, що не було місячної виплати, а може, двомісячної до пригожинської скарбниці Кремлем і він, Пригожин, хотів якось натиснути, домогтися зустрічі з аматором бункерів Путіним.
Загалом, частково цей марш показав, що насправді якщо народ повстане зі зброєю в руках, якщо воно з’явиться у населення, то в Кремлі не заспокоять, не зможуть. А якщо це будуть, наприклад, масові повстання в більшості республік, регіонів, хоч би 50%, я думаю цього буде достатньо… Але річ у тому, що цього, звичайно, не буде — режим злочинця Путіна повністю готовий воювати з населенням, у якого немає зброї поки що (…). Якщо чесно, я не вірю в якісь перевороти всередині, швидше може статися так, що, скажімо, еліти, за Кремля, захочуть позбутися Путіна, з більшою ймовірністю – і під цією хвилинкою, можливо, піднімуть народ. Можливо, хтось проспонсує переворот, або здадуть його як кримінального злочинця – це історія замовчує. Хто (з регіонів – ред.) буде першим на незалежність, якщо Росія почне розвалюватися, мені складно зараз коментувати, але я розумію чітко одне: якщо Європа хоче бути в безпеці, потрібна демілітаризація мого регіону, тому що регіон «набитий» зброєю — він мілітаризований на всі сто: Балтійський флот, ну і відповідно ядерні боєголовки там є по певної інформації. Наскільки це все правда – поки що складно щось сказати, але демілітаризувати насамперед треба анклав Європи – мій край. (…)
Також Вадим Петров надав інформацію про результати національних онлайн-референдумів за самовизначення республік РФ: зокрема, 72,1% жителів Кенінгсберга проголосували за від’єднання від Російської Федерації (загалом – 95 567 учасників, 19,4% від населення регіону).
Побачити додаткову інформацію про результати референдумів, що стосуються інших регіонів та праймеріз лідерів незалежних республік пост-Росії, можна в інфографіці нижче або перейшовши за посиланням тут .
За словами Петрова, зараз губернатором Калінінградської області є призначений Кремлем Антон Аліханов, на якого накладено санкції США, який закликав до захоплення 100-кілометрового Сувальського коридору, що знаходиться між регіоном і Білоруссю, «якщо санкції не будуть зніматися і страждатиме транзит» , а також підтримує фінанси. російські окупаційні війська:
Тільки він забув одне, цей призначенець, що це все (санкції — ред.) через вторгнення в незалежну державу України. Він також допомагає фінансово зброєю та технікою терористам з Росії — терористичній російській армії. Тому я думаю, що цей призначенець має бути внесений до санкційних списків Європейського Союзу, щоб він навіть не міг перетинати транзитом територію Литви — його просто не мають пускати. З цієї причини я хочу звернутися до Верховної Ради: якщо є такі можливості, впливати також на це, значущі «верхівки» мають бути в санкційних списках як посібники терористів.
Як зазначив координатор Балтійської республіканської партії Вадим Петров у підсумку, Україна є «щитом для Європейського Союзу та цивілізованого світу демократії» , а Захід має надавати Україні більше допомоги. Він також додав, що західні лідери бояться розвалу РФ через величезний ядерний арсенал, втім, російський імперіалізм можна перемогти лише за рахунок розпаду, або «розчленування» Російської Федерації.
АкцентІ тільки тоді жителі республік, регіонів розуміють, що вже немає цієї «великої і неосяжної», що немає навіть федерального центру – Кремля, Москви. Тільки тоді вони почнуть думати про свої внутрішні проблеми як у республіках, так і в регіонах. Захід не розуміє, що газ вони зможуть купувати у Сибіру, нафту – в Уралу, а всілякі ресурси – вже в республік, знадобляться лише бенефіціари. Отже, російський імперіалізм може перемогти лише розпад Росії.
