Ще раз повторюся: ми повинні винести уроки з цієї трагедії та прийняти конкретні рішення.
Випробування, що випали на нашу частку, передусім перевіряють на міцність нашу єдність. Такі складні моменти показують, що найважливіше – це взаємна солідарність, підтримка та відповідальність. Ви це й самі добре розумієте.
Національний курултай є унікальним майданчиком, що консолідує наш народ для досягнення спільних цілей.
Ініціативу про скликання Курултаю було висунуто мною у березневому Посланні минулого року. Цей крок був зумовлений необхідністю зміцнення суспільного діалогу, широкого обговорення питань та завдань, що впливають на майбутнє нашої країни.
Перше засідання Курултаю ми провели рівно рік тому в Улитау – колисці нашої багатовікової державності, місці, де ухвалювалися доленосні рішення. Ця традиція продовжилась і цього року.
Сьогоднішній захід проходить у священному для всього тюркського світу місті. Наш народ традиційно називає Туркестан духовною столицею країни. Однак його роль набагато вища.
Туркестан займав особливе місце у нашій історії. З давніх-давен він виступав великим торговим вузлом на Великому Шовковому шляху, був духовно-освітнім центром для всіх братніх народів. Тут багато видатних особистостей, залишили значний слід історія казахів. Можна сказати, що це стародавнє місто зберігає весь багатогранний літопис нашого народу і є яскравим дороговказом цивілізації Великого степу.
Протягом століть Туркестан був важливим політичним центром та столицею нашої держави. Тут розташовувалися ставки багатьох наших ханів, які правили безмежними степовими просторами. Звідси вершили правосуддя і закликали народ до єднання наші мудрі бії.
Все це підкреслює централізований характер і глибоке коріння нашої державності. Династія ханів від Жоші до Кенесари понад шість століть правила у Великому степу. Таких прикладів дуже мало у світовій історії.
Нині ми знаходимося поблизу городища Культобе і неподалік території Ордабаси, яку Абіш Кекільбаєв називав «Каабою казахського духу».
Саме в таких знакових місцях багато разів збиралися представники нашої нації для ухвалення мудрих, зважених рішень, які визначали майбутнє країни у вузлові моменти історії. Народ підтримував їх, довіряючи долю країни до рук своїх найкращих синів. Таким чином, будучи єдиними, ми успішно протистояли всім зовнішнім викликам та загрозам.
Сакральний Туркестан, що є оплотом єдності народу та цілісності країни, виконуватиме цю високу місію і надалі. Це накладає особливу відповідальність на керівників регіону.
Скільки б епох не змінилося, наступність поколінь не порушиться. Нинішнє засідання Національного курултаю особливе за формою та глибоке за змістом.
З учорашнього дня тут обговорювалася низка важливих тем. Члени Національного курултаю в цікавих та всебічних дискусіях з членами Уряду з багатьох питань висловили свої позиції, висунули нові ініціативи.
Адміністрація Президента детально вивчить усі конструктивні пропозиції та підготує за ними загальне концептуальне бачення. Вони мають бути обов’язково враховані у майбутній роботі.
Дякую всім за активну участь у роботі Курултаю.
Шановні друзі!
Пройшов рівно рік після першого засідання Національного курултаю. Цей час став історичним на шляху побудови Справедливого Казахстану.
Надавши нашому Основному закону справжній дух справедливості, ми провели конституційну реформу, яка зміцнила підвалини держави і задала довгостроковий демократичний вектор розвитку країни.
За стислий термін ми сформували якісно іншу конфігурацію ключових інститутів влади, значно розширили участь громадян у прийнятті рішень, комплексно зміцнили систему захисту прав і свобод людини.
Все це серйозно підвищило стратегічну стійкість та ефективність нашої політичної системи, зробило її більш справедливою, відкритою та конкурентною.
Деякі люди сумнівалися у успіху наших перетворень. Але ми не звернули з нашого курсу, а послідовно реалізували запланований план масштабної політичної модернізації. Ми проробили цю величезну роботу разом.
Сьогоднішній Казахстан дуже відрізняється від того, яким він був три, два і навіть рік тому. Завдяки єдності та солідарності народу, конструктивному суспільному діалогу ми за невеликий період часу здійснили справжній прорив.
По суті Казахстан став єдиною країною в нашому геополітичному регіоні, яка здійснила в такі стислі терміни такі кардинальні зміни в політичній системі. Наші послідовні новації сформували особливу – казахстанську – модель політичних реформ, яка у майбутньому наповнюватиметься новим змістом.
Однак ми не повинні зупинятися на досягнутому. Ми все ще знаходимося на початку великого шляху, попереду багато роботи.
Побудова Справедливого Казахстану – завдання всього суспільства, а не лише міністрів чи акимів. Для досягнення цієї мети недостатньо проведення політичних та економічних реформ. Важливо, щоб відбулася модернізація наших індивідуальних та суспільних цінностей та моделей поведінки, змінилося світосприйняття нашої нації. Без цього будь-які перетворення будуть марними. Одним словом, якщо не зміняться наші помисли та устремління, не зміниться нічого.
Сьогодні ми бачимо безпрецедентне загострення міжнародної ситуації. Деякі великі країни намагаються буквально продавити свій порядок денний, нав’язати свої стандарти.
Причому зіткнення різних, найчастіше діаметрально протилежних ідей і підходів нині відбувається у геополітиці чи економіці, а й зачіпає навіть сферу культури та духовних цінностей, іншими словами, ідеологію. Це загрожує найсерйознішими негативними наслідками для безпечного існування цілої низки держав і народів.
Міжнародна ситуація не вселяє оптимізму, тому Республіка Казахстан має бути єдиною як ніколи.
Від якості нашої нації насамперед залежить те, яке місце ми займемо у світоустрої майбутнього. Якщо ми хочемо стати сильною країною, ми маємо разом знайти відповіді на фундаментальні питання про те, яке майбутнє ми будуємо, у чому наша національна мрія, яким має бути громадянин Казахстану, де наші точки опори, в чому полягає місія нашої країни. Сьогодні я хочу представити своє бачення з цього приводу.
Перед нами стоїть нагальне завдання поєднати політичні та економічні реформи, що проводяться, з глибинними соціокультурними змінами в суспільстві. Ми повинні продовжити свій рух уперед і постійно працювати над зміцненням своїх цінностей, методично позбавляючись усього, що заважає прогресу країни. Тільки так ми отримаємо нову якість нації та зміцнимо нашу багатовікову державність. Інакше ми опинимося на узбіччі історії та канем у Лету.
Я чудово усвідомлюю, що будь-які цінності неможливо запровадити спеціальним указом чи законом. Різні концепції та доктрини без простих та зрозумілих підстав мають штучний характер та приречені на провал. Становлення будь-якої життєздатної, спрямованої на майбутнє ідеології – завжди результат спільного пошуку держави та суспільства.
Ми повинні гармонійно поєднати свої традиційні цінності із сучасними культурними нормами. Дивлячись на співвітчизників – патріотичних, талановитих, сміливих, освічених, цілеспрямованих, працьовитих – я з великим оптимізмом дивлюсь у майбутнє. Я бачу, як наша молодь, що росте у вільній та незалежній країні, досягає великих висот у науці, освіті, музиці, кіно, спорті та інших сферах, показуючи світові унікальність нашої країни, наше світосприйняття та нашу самобутність. Наша молодь по-сучасному відроджує наш національний дух, поєднуючи досвід минулого та горизонти майбутнього.
Завдання держави – зберегти та багаторазово посилити цей позитивний імпульс. Зробивши це, ми створимо свій казахський ренесанс та власну епоху реформації.
Ми, представники старшого покоління, повинні насправді просувати цінності праці та заповзятливості, відучувати молодих людей від багатослівності, славослів’я, лінощів, байдужості, неробства.
Ми як суспільство повинні змінюватися не для того, щоб нас хтось оцінив чи похвалив, а насамперед заради самих себе, заради майбутнього країни та майбутнього наших дітей.
Відверто кажучи, іноді здається, що нас хвилює те, що про нас подумають, а не те, ким ми є насправді. Можна сказати, що це стало для нас звичайним явищем.
Безумовно, гостинність – гарна якість. Але наводити лад у своїх будинках лише в очікуванні гостей неправильно. Чистота та акуратність мають стати для нас щоденною нормою. Упорядковані міста та села, чисті та доглянуті парки, сквери, під’їзди, двори потрібні передусім нам самим. Всі ми хочемо і прагнемо, щоб наші будинки були затишними та красивими. Це абсолютно нормально. Таке ж ставлення у громадян має бути до суспільних просторів та нашої унікальної природи. Казахстан – це наш спільний будинок, і тільки від нас залежить, яким він буде.
Нещодавно наші великі міста зіткнулися з нестачею води та перебоями у водопостачанні, що викликало справедливе невдоволення громадян. Безумовно, це серйозне упущення у роботі акимів. Цю проблему потрібно терміново вирішити. Інакше я ухвалю відповідні рішення.
Нам слід прагнути творення не за формою, а, по змісту. “Бути, а не здаватися” – ось наш принцип.
Наша нова суспільна етика має базуватися на цінностях єдності та стабільності, справедливості та солідарності, закону та порядку, довіри та відповідальності. Вона має стати втіленням патріотизму, гуманності, культу знань, професіоналізму, ощадливості, працьовитості. Насамперед має цінуватися одна з найбільш значущих якостей особистості – трепетне ставлення до своєї землі та країни.
Людину, яка уособлює ці благородні якості, можна охарактеризувати одним глибоким словосполученням – відповідальний громадянин – «Адал азамат». Справедливий Казахстан збудують лише відповідальні громадяни. Ці поняття тісно пов’язані між собою, одне неможливе без іншого.
Відповідальність перед своєю країною та сім’єю – це ознака високоморальної та зрілої особистості.
Людина, яка сумлінно працює і отримує свій дохід чесним шляхом, досягне справжнього успіху і завжди користуватиметься заслуженою повагою в суспільстві.
Великий Абай говорив, що придбання багатства чесною працею є гідним заняттям для справді благородної людини. Людина честі ніколи не вчинить несправедливо.
Справедливе суспільство утвердиться тільки в тому випадку, якщо в кожній сфері на першому місці стоятиме відповідальність і порядність, жорстко припинятиметься корупція і всі рішення прийматимуться, виходячи з національних інтересів. Одним словом, витоки всіх добрих справ у суспільстві беруть свій початок в ідеалах відповідальності, чесності та вірності обов’язку.
Тому «Справедливий Казахстан» та «Відповідальний громадянин» – це два взаємопов’язані поняття, які завжди повинні розглядатися як непорушні опори нашої країни.
Для побудови Справедливого Казахстану кожен наш співвітчизник має прагнути стати відповідальним громадянином. Ми маємо виховувати підростаюче покоління як відповідальних громадян своєї країни.
Для впровадження нових цінностей та посилення загальнонаціональної ідентичності необхідно вести системну ідеологічну роботу. Дозвольте зупинитись на її конкретних напрямках.
ПЕРШИЙ. Потрібно вдосконалити державну символіку.
Сьогодні рівень впливу будь-якої держави багато в чому визначається силою національного бренду, для ефективного просування якого важливо дотримуватись єдиної стилістики та загальних стандартів. Наші символи мають чітко та яскраво виражати наш унікальний національний код.
На нещодавній сесії АНК я висловився про необхідність подальшого вдосконалення символіки геральдики країни. Думаю, що насамперед потрібно привести до єдиного знаменника герби наших регіонів та міст.
Зараз багато хто з них не відповідає найелементарнішим вимогам і канонам, розрізняючись за формою та змістом. Це спричиняє обґрунтовану критику громадськості. Тому у цій сфері необхідно провести ретельний аналіз та виробити спільні підходи. Слід упорядкувати систему розробки та затвердження регіональної символіки, зробивши її єдиною всім регіонів.
Окремо зупинюся на системі державних нагород.
У цій важливій сфері у нас склалися усталені традиції. У нашій країні багато тих, хто своєю щоденною копіткою працею робить великий внесок у розвиток держави та забезпечення безпеки громадян. Це вчителі, лікарі, вчені, підприємці, поліцейські, військовослужбовці, рятувальники та представники багатьох інших професій. Держава завжди має підтримувати та відзначати заслуги таких громадян – творців та справжніх патріотів. Я приділяю цьому особливу увагу.
Дуже важливо, щоб ордени та медалі мали глибоку символіку, були унікальними та знаходили широкий відгук у суспільстві. Для цього систему державних нагород потрібно зробити менш абстрактною, більш зрозумілою та близькою до народу.
Нещодавно ми надали державним преміям персоніфікованого характеру, назвавши їх на честь таких видатних мислителів і просвітителів, як аль-Фарабі, Абай, Ахмет Байтурсинов. Даний підхід дозволяє зберегти в пам’яті імена великих синів та дочок нашого народу, широко просувати у суспільстві їхні прогресивні погляди.
По суті саме з таких рішень і формується наша національна ідеологія.
Систему державних нагород необхідно трансформувати у такому ж ключі.
Орденам та медалям у багатьох країнах присвоюються імена видатних діячів. Це робиться задля зміцнення громадянського патріотизму, укорінення у свідомості знакових історичних постатей.
Нам потрібно виважено використати цей досвід у роботі щодо вдосконалення системи державних нагород.
Необхідно подумати над тим, щоб надати ряду наших орденів імена видатних діячів нашого народу. Думаю, що для кожного громадянина нашої країни було б великою честю стати кавалером орденів, які мають, наприклад, імена Султана Бейбарса та інших історичних особистостей.
Раніше мною було доручено розробити та затвердити нову державну нагороду «Ел бірлігі», яка вперше вручатиметься у День Республіки цього року.
Наступного року в День Республіки ми відзначимо заслуги громадян, що відзначилися, орденами, названими на честь історичних постатей.
Адміністрації Президента спільно з уповноваженими державними органами, вченими та експертами необхідно детально проаналізувати це питання та внести конкретні пропозиції до кінця поточного року.
ДРУГИЙ. Дуже важливо зміцнювати історичну самосвідомість нації.
Усі розвинуті держави приділяють особливу увагу формуванню канонічного образу свого минулого. У цьому ключову роль грає багатотомне наукове видання з історії країни.
Стратегічне завдання з підготовки багатотомної історії Казахстану, що відповідає сучасним науковим підходам, усі роки Незалежності залишалося невирішеним повною мірою. Тож у статті «Незалежність понад усе» мною було ініційовано підготовку нового багатотомного видання з історії Казахстану.
Групою вітчизняних та зарубіжних істориків проведено первинну роботу з написання семи томів історії Казахстану з найдавніших часів до наших днів. Тепер справа за ґрунтовною науковою та стилістичною редакцією матеріалу, єдиним візуальним оформленням.
Необхідно, щоб семитомник виключив концептуальні помилки та недоліки минулих видань, охоплював усі останні відкриття з історії Казахстану, органічно включав у загальносвітовий контекст історичні процеси, що відбувалися на нашій території, являв собою цілісний і об’єктивний літопис країни без нагромадження суперечливих фактів і міфотворчості. Принципово важливо зробити текст легким і цікавим для сприйняття читачів різного віку.
Підготовку багатотомника з історії Казахстану слід завершити до середини наступного року. А потім слід провести його широке обговорення у науковому середовищі.
Ця праця зробить великий внесок у зміцнення нашої державності та історичної самосвідомості нації.
Наша багатовікова історія – це предмет нашої національної гордості, важлива складова культурного коду нашого народу. Тому одним із першорядних завдань держави є створення необхідних умов для її всебічного вивчення, осмислення та популяризації.
Важливим інструментом історичного пізнання є археологія.
Ключовою науковою організацією країни, що займається системним вивченням нашої унікальної історичної спадщини, є Інститут археології Алмати. Його нинішній стан дуже плачевний.
Для модернізації та забезпечення належної роботи Інституту необхідно створити необхідні умови, забезпечивши його відповідними ресурсами. Для Інституту доцільно створити спеціальний фонд археологічних знахідок. Такий досвід поширений у світі.
Крім того, нам слід визначити єдину низку видатних постатей в історії нашого народу. Вони стануть одним із ключових «маркерів» нашої загальнонаціональної ідентичності всередині країни та за кордоном.
Найважливішим ідеологічним інструментом, що має величезне значення для зміцнення історичної самосвідомості, є ономастика.
Необхідно припинити практику присвоєння різним об’єктам імен діячів радянського періоду, біографії яких цілеспрямовано міфологізуються для чиїхось особистих інтересів і переваг.
Загалом у сфері ономастики потрібно навести лад. Робота у цьому напрямі має вестись комплексно, послідовно та централізовано.
Ономастика – це справа нащадків і родичів наших предків чи відомих особистостей, це прерогатива держави. Усі ономастичні процедури потрібно чітко регламентувати з урахуванням як регіональних особливостей, а й загальнонаціональних пріоритетів.
ТРЕТІЙ. Ми маємо займатися всебічною популяризацією нашої культурної спадщини.
Для модернізації країни нам необхідно ефективно використати можливості «м’якої сили».
Одним із ключових інститутів тут має стати Казахстанське агентство з міжнародного розвитку KazAID при міністерстві закордонних справ. У багатьох країнах подібні структури займаються просуванням свого національного бренду, історії та культури. Такий підхід дозволяє їм сприяти зміцненню позитивного іміджу країни, формувати сприятливі умови для реалізації зовнішньополітичних ініціатив та посилення позицій бізнесу у світі.
Депутат Мажиліса Жулдиз Сулейменова щойно висловилася про необхідність підтримки підприємців, які займаються популяризацією національних цінностей. Це теж дуже правильне починання.
Казахська культура багатогранна. Від наших предків нам дісталася величезна спадщина, яку потрібно послідовно модернізувати та просувати у всьому світі.
Наприклад, мавзолей Ходжі Ахмеда Яссауї вважається одним із символів нашої унікальної історії та займає особливе місце у системі наших духовних цінностей. Внесено пропозицію надати цьому об’єкту статусу національної історико-культурної пам’ятки. Я підтримую цю ініціативу.
Говорячи про Туркестан і мавзолей, неможливо не сказати про самого Ходжа Ахмеда Яссауї. Це видатний мислитель, один із стовпів нашої духовності, який зробив величезний внесок у затвердження ісламу в усьому тюркському світі. Спадкоємність духовних традицій Великого степу, що бере свій початок від Яссауї, не переривається й донині.
Цього року виповнюється 930 років від дня його народження. Тому потрібно надати новий імпульс роботі з вивчення і популяризації праць мислителя. Слід також опрацювати питання створення центру чи інституту, який цілеспрямовано займатиметься ясауіведенням.
Поряд з мавзолеєм Ходжі Ахмеда Яссауї у нас є й інші об’єкти, які мають високу духовну цінність і заслуговують на стати загальнолюдським надбанням. Наразі подано транснаціональну заявку на включення кількох об’єктів до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Ця робота ведеться разом із сусідніми країнами.
Нещодавно на моє запрошення до Казахстану приїжджала генеральний директор ЮНЕСКО, пані Одре Азуле. Вона спеціально відвідала місто Туркестан. Цей візит глави впливової міжнародної організації до нашої країни став першим за останні десять років.
Я провів окрему зустріч з пані Азуле, під час якої вона вручила мені сертифікати, що підтверджують, про включення до списку ЮНЕСКО заповідників «Бурабай» та «Маркаколь», а також музично-лялькового мистецтва «Ортеке».
Безумовно, це зробить значний внесок у просування природної та культурної спадщини Казахстану у світі. Необхідно продовжити роботу щодо включення наших унікальних традицій та об’єктів до списку нематеріальної культурної спадщини.
Наша країна є осередком та місцем перетину різних культур, які органічно вплетені у наш національний код. Ми високо цінуємо свою історію, пов’язану з іменами визначних представників багатьох народів. Наприклад, у Казахстані є унікальні музеї таких широко відомих у світі поетів та письменників, як Олександр Пушкін, Тарас Шевченко, Федір Достоєвський, Михайло Шолохов та інших. Необхідно зберігати та вивчати цю спадщину, яка втілює багатогранність нашої національної культури.
Ще одна наша відмінна риса полягає в тому, що ми є спадкоємцями кочової цивілізації. Це один із головних брендів нашого народу, відомий усьому світу.
За моєю ініціативою наступного року в Казахстані відбудуться V Всесвітні ігри кочівників. Ця подія сприятиме розвитку національних видів спорту. Ці міжнародні змагання ми маємо провести на найвищому рівні.
ЧЕТВЕРТИЙ. Важливим завданням є виховання підростаючого покоління.
Нам необхідно зміцнити свою національну ідентичність. Кожна нація у світі по-своєму унікальна. Ми маємо це правильно розуміти. Унікальність нашої нації має полягати в успішності. Щоб бути успішними, нам потрібно робити конкретні справи, а не слідувати гучним гаслам, живучи в полоні ілюзій. Це має бути зрозумілим і зрозумілим усім громадянам.
У нас має бути чітка відповідь на запитання: «Як ми станемо успішною країною»? Якості, властиві відповідальному громадянину, необхідно вкоренити у свідомості підростаючого покоління.
Нова якість нації сформується лише через розвиток освіти, науки та культури. Ці напрями можна назвати непорушною тріадою духовного розвитку нашого суспільства.
Ми повинні приділити особливу увагу вихованню підростаючого покоління, орієнтувати його досягнення благих цілей. В епоху Інтернету це непроста справа.
Потрібно сказати відкрито: нині діти та підлітки, по суті, виховуються соціальними мережами. Якщо ми не направлятимемо дітей, показуватимемо їм правильний шлях – це може стати вкрай небезпечною тенденцією. Серед молодих людей є й ті, хто за допомогою інтернету потрапив у мережі радикальних релігійних течій. Погані звички молоді – це насамперед упущення старшого покоління.
Ми маємо всіляко оберігати нашу молодь від негативного впливу глобалізації.
Важливо посилити заходи, створені задля поліпшення виховної роботи. Не секрет, що у цій сфері накопичилося дуже багато проблем. Виховна робота у школах кульгає. Останнім часом у навчальних закладах почастішали факти буллінгу, насильства, агресії. Подібні випадки навіть знімаються на камеру та викладаються у соціальні мережі. Це перетворюється на певну моду. Жорстокість дітей часом переходить усі межі.
Не сходить із порядку денного і проблема сімейно-побутового насильства. Люди, які вчинили такі правопорушення, обов’язково мають притягуватися до відповідної відповідальності в рамках закону.
Наш успішний розвиток безпосередньо залежить від такого важливого соціального інституту, як сім’я. Якщо в казахстанських сім’ях пануватиме щастя та благополуччя, то й майбутнє нашої країни буде світлим.
Вчитель Сходу аль-Фарабі говорив, що знання без належного виховання – це ворог людства. Виховання дітей – завдання насамперед батьків. Проте часто батьки самі подають неправильні приклади своїм дітям. Деякі байдуже, байдуже ставляться до питань, пов’язаних із вихованням дітей, перекладаючи всю відповідальність на школи та вчителів.
Головне багатство держави – це люди, тобто громадяни. Це очевидно. Але як би там не було, батьки самі відкривають дитині двері в цей світ. Вони це роблять не для держави, не для суспільства, а насамперед для себе. Тому кожному з батьків слід приділяти першорядну увагу вихованню свідомого покоління.
Необхідно, щоб і школа виступала не лише осередком знань та освіти, а й виконувала виховні функції. Завдання вчителя разом із знаннями прищеплювати учневі гуманістичні ідеали.
У зв’язку з цим ми як суспільство маємо приділити цьому питанню особливу увагу, активно включившись у виховну роботу в дитячих садках та школах.
Потрібно культивувати у дітях загальнолюдські та національні цінності. Випускники наших шкіл насамперед мають втілювати у собі якості відповідального громадянина.
У кожній дитині необхідно вкорінювати почуття патріотизму. Слід надати імпульс діяльності дитячо-юнацьких організацій.
Любов до Батьківщини – це не гучні гасла та бравурні марші на великих зборах. Патріотизм – це почуття, що йде глибоко із серця. Патріотизм – це коли людина постійно стежить за чистотою та порядком у своєму будинку, дворі та місті, дбайливо ставиться до громадських просторів, не смітить і не плюється, де попало. На жаль, сьогодні навіть в Астані наші співгромадяни безвідповідально ставляться до навколишнього середовища, особливо в літній період засмічуючи парки. Це роблять не інопланетяни, а наші співвітчизники. Багато іноземців, гостей нашої столиці бачать це і дивуються. Це дуже сумні факти.
Людина, яка щиро любить свою Батьківщину, всіляко оберігає природу своєї країни. Він з трепетом ставиться до кожної квітки, кожного дерева, насправді показуючи справжній патріотизм.
У своїх виступах я часто говорю про волонтерів. Це справжні патріоти, які роблять великий внесок у розвиток і поліпшення вигляду нашої країни. Нам потрібно підтримувати волонтерів усім суспільством, гідно оцінюючи та відзначаючи їхню працю.
Водночас важливо прищеплювати дітям високу екологічну культуру, показувати їм приклад дбайливого ставлення до природи.
Необхідно знайомити підростаюче покоління з нашою культурною спадщиною та вчити їх цінувати її. Для всебічного духовного розвитку школярів потрібно створити умови, щоб вони могли відвідувати театри, музеї, історичні місця. Такі культурно-дозвільні заходи для учнів мають відбуватися регулярно і по всій країні. Це загальне завдання для міністерства освіти та міністерства культури та спорту.
Я також постійно порушую питання, пов’язані з просуванням серед молоді культу праці та заповзятливості.
Наприклад, молоді люди із деяких сусідніх країн виїжджають за кордон, де активно займаються бізнесом. Вони відкривають магазини, кафе та ресторани у національному стилі, одним словом – заробляють. Буде непогано, якщо наша молодь наслідуватиме такі приклади.
Звичайно, це не в жодному разі не заклик до молодих людей їхати з країни і працювати за кордоном. Йдеться насамперед про те, що немає хорошої чи поганої роботи, цінна будь-яка чесна праця. Не треба політизувати кожне питання, вдаватися до марнослів’я і чекати на манну небесну, а треба займатися конкретними справами, які дозволяють отримувати легальний дохід.
На минулому засіданні Національного курултаю мною було дано низку доручень щодо вкорінення серед підростаючого покоління цінностей праці. Зокрема, завдяки цьому у навчальні програми шкіл повернули урок праці. Роботу у цьому напрямі необхідно продовжити.
Як прогресивне суспільство ми маємо завжди з особливою повагою ставитися до людини праці. Немає марних професій, є безглузді фахівці. Кожен, хто невпинно працює, рано чи пізно стане справжнім професіоналом своєї справи. А справжні професіонали завжди затребувані.
Ми приділяємо особливу увагу підвищенню статусу праці людини. У нашій країні існують різноманітні професійні свята. Однак часто вони проходять непомітно. На мою думку, заслуги найкращих фахівців слід відзначати на державному рівні у День праці. Цей крок сприятиме утвердженню культу праці нашому суспільстві.
По суті, адже не важливо яку роботу виконує людина, набагато важливіша, як вона її робить. Чи це міністр чи аким, будівельник, лікар чи вчитель – головне, щоб кожен сумлінно виконував покладені на нього завдання, чесно заробляв собі на життя.
Власник звання «Қазақстанниң Еңбек Ері» Вадим Басін дуже добре висловився з питань просування в нашому суспільстві цінностей праці.
Хто є справжньою людиною праці? Насамперед це фахівець, який повністю викладається, щоб якісно виконати свою роботу. Справжня людина праці – це людина справи та відповідальний громадянин.
До чого призводить безвідповідальність добре показали нещодавні пожежі. Така безвідповідальність є у лісовому господарстві, а й інших галузях.
Кожна людина має чітко усвідомлювати, що її безвідповідальне ставлення до своїх обов’язків може призвести до загальнонаціональної трагедії. Ми досягнемо успіху лише тоді, коли у всіх сферах, на всіх рівнях буде відповідальність.
У критичних ситуаціях чітко видно хто є хто. Людина, яка переживає за країну, дбає про народ, завжди готова допомогти конкретними справами.
На жаль, сьогодні у нашому суспільстві набирають обертів різноманітні деструктивні культи. Для багатьох людей, особливо молодих, кумирами стали кримінальні лідери, які видають себе за народних захисників, як Алпамис батир. У схожому ключі діють різноманітні шарлатани, що користуються популярністю серед певної частини наших співвітчизників.
Фактично це банальні секти, які отруюють свідомість наших громадян. За рахунок псевдоблагодійності та витонченої психологічної обробки вони заплутують людей, просуваючи хибні цінності та задаючи докорінно невірні моделі поведінки. Все це ідеологічне сміття, інформаційне лушпиння.
Ми як прогресивна країна маємо рішуче протистояти поширенню цих чужих нашому народу поглядів. Для цього передусім потрібно посилити просвітницьку роботу. У сучасну епоху молоді важливо щеплювати навички критичного мислення. Необхідно створювати умови розширення горизонтів пізнання підростаючого покоління. Відомий громадський діяч Жаксибек Кулекєєв дуже ємно і висловився про це.
Учням слід читати лекції про повноцінний особистісний розвиток. Зі шкільної лави повинні прищеплюватися такі важливі зараз навички, як уміння аналізувати та засвоювати інформацію, правильно планувати час та розподіляти фінансові кошти.
Необхідно захистити молоде покоління від різних азартних ігор. Ця проблема піднімалася членами Національного курултаю, зокрема знаменитим спорстменом Ісламом Байрамуковим, який її добре змалював.
Потрібно постійно пояснювати дітям, що зрештою «легкі гроші» не доведуть до добра. Справжнього успіху можна досягти тільки чесною працею.
Хочу також звернути вашу увагу на проблему наркотиків, яка підриває здоров’я нації. Наркотики отруюють і фізичне, і психологічне здоров’я нашої молоді.
Ми повинні докорінно припинити виробництво та шляхи поширення наркотичних речовин. Інакше майбутнє нашої країни туманне. Мене дуже турбує це питання.
Синтетичні наркотики набули широкого поширення нашій країні. Кримінальні угруповання активно залучають молодь до цієї злочинної діяльності.
Ще однією напастю, яка загрожує здоров’ю нації, стали так звані вейпи та різні види електронних сигарет. На жаль, їхнє вживання увійшло до якоїсь моди серед підлітків. Цьому сприяє їх широка доступність і агресивна реклама про нібито їхню нешкідливість. А насправді молодь наражає себе на серйозну небезпеку, тому що вейпи самі по собі шкідливі, і від них до справжніх наркотиків один крок. Потрібно вжити термінових та системних заходів для боротьби з цим небезпечним явищем, одними заборонами справі не допоможеш.
Поліції потрібно підвищити ефективність своєї роботи у цьому напрямі. Я триматиму на особливому контролі це питання.
У Казахстані з 2016 року не було спеціального документа, що регламентує діяльність із боротьби з наркотиками. Тому в минулорічному Посланні я доручив підготувати Комплексний план. Найближчими днями Уряд ухвалить цей важливий документ, у рамках якого проводитиметься системна робота.
Актуальним є і питання формування правової свідомості, яке порушив досвідчений юрист Серік Акилбай. Дуже важливо підвищувати правову грамотність молоді. Тоді кожен зможе захистити свої права та не порушуватиме права інших. Фундамент нашої держави буде непорушним, якщо в нашій країні пануватиме закон і порядок.
П’ЯТИЙ. Потрібно підвищити ефективність інформаційної політики та розвивати креативну індустрію.
Мас-медіа – важливий інститут для всебічної модернізації країни. Вони виступають як дієвий канал зв’язку між владою та громадянами, ключовим провідником різних точок зору, надійним барометром суспільних настроїв. Для вирішення актуальних завдань у цій сфері нам необхідно кардинально перезавантажити інформаційну політику.
На новий рівень слід вивести креативну промисловість.
У сучасному світі медіа, кіно, серіали, мультфільми, спортивні та музичні шоу, комп’ютерні ігри та книги є єдиним комплексом, націленим на формування прогресивної системи цінностей та моделей поведінки. Ми маємо великий потенціал розвитку у цій сфері. Потрібно зробити системні кроки для його повноцінної реалізації.
В ідеологічній роботі одним із головних напрямів є книговидання. Не секрет, що на казахстанському ринку домінує закордонна продукція з інших країн – близько 90% художньої літератури надходить до нас із-за кордону. До чого може призвести така тенденція без слів.
Дуже важливо випускати якнайбільше книг, що відображають специфіку нашої країни та відповідають нашим національним інтересам.
Не можна припустити, щоб смартфон замінив для дитини книгу. На сьогоднішній день у шкільних бібліотеках країни є 130 мільйонів книг. Проте частка художньої літератури у тому числі незначна.
По суті, тільки нація, що читає, може стати по-справжньому інтелектуальною. Ми маємо пробудити у підростаючого покоління інтерес до читання книг. Я розумію, що це дуже складно, особливо в епоху соціальних мереж. Але нам треба займатися цим питанням. Іншого шляху немає.
Тому доручаю розпочати реалізацію нової програми «Дитяча бібліотека». Слід сформувати спеціальний список книг, що охоплює різні періоди та жанри казахської літератури. Твори з цього переліку мають бути доступними для всіх дітей.
Кажучи словами Мартіна Лютера Кінга, маю план, можна сказати, мрію – побудувати Президентську бібліотеку, яка працювала б 24 години на добу. Таку бібліотеку я бачив у Анкарі. Відвідувачі цієї бібліотеки мають можливість ознайомитись як з художньою, так і спеціальною літературою, що видається у всьому світі. Думаю, що таку бібліотеку можна побудувати.
Нещодавно депутат Мажиліса Ерлан Саїров повідомив про опрацювання різних можливостей щодо популяризації нашої культури за допомогою платформи TikTok. Я підтримую цю ініціативу. Просування наших національних цінностей у соціальних мережах, які широко використовуються молоддю, – правильний крок.
На Заході зараз поступово набирає обертів рух так званих «анти-інфлюєнсерів». Цей рух протидіє різним фейкам та маніпуляціям суспільною свідомістю, ставить під сумнів всю інформацію та наративи, які поширюються інтернет-виданнями та нав’язуються громадянам, особливо молодим людям як безальтернативна ідеологія.
Ви знаєте, що в нашій країні також є такі псевдовидання, які займаються деструктивною діяльністю. За ними стоять конкретні постаті наших доморощених товстосумів і навіть окремі впливові країни.
Новий рух просуває традиційні цінності насамперед у літературі, а також в інформаційній сфері. Тому нам слід звернути увагу на сучасні тенденції у світі. Можливо, ці нові тенденції стануть визначальною силою оздоровлення ідеологічно отруєної атмосфери.
Загалом у таких важливих справах, у тому числі книговиданні, має брати активну участь Спілка письменників Казахстану. Місяць тому відбулося чергове засідання цієї організації, на якому було обрано її нового голову. Ним став відомий письменник Мерек Абдешевич Кулкенов. Під час нещодавньої зустрічі з ним ми обговорили майбутнє казахської літератури.
Як Глава держави та громадянин, я завжди надаю постійну підтримку розвитку казахської літератури. Вважаю, що твори наших письменників та поетів мають бути доступні читачам, мати попит серед громадян, особливо у молоді. Це завдання не лише держави, а й письменників та поетів. Читачі чекають від них нових творінь, здатних дати духовну їжу. Сподіваюся, Спілка письменників зможе виправдати ці очікування, надавши нового імпульсу своїй роботі.
Я підтримую пропозицію Мерека Кулкенова про повернення звання «Народний письменник Казахстану», яке має присвоюватися лише авторам, які створили актуальні, цікаві, затребувані у народі твори.
У сучасних реаліях, щоб стати сильною країною, нам також необхідно приділити окрему увагу кінематографу, оскільки кіно має особливий вплив на суспільну свідомість.
Важко стверджувати, що у нашій країні є просунута кіноіндустрія. Щойно відомий митець Азамат Сатибалди висловив низку концептуальних пропозицій, спрямованих на розвиток кіно.
На сьогодні у сфері вітчизняного кінематографу накопичилося багато проблем, дедалі частіше виникали різні дискусії та суперечки. Наведу приклад.
Наразі власники кінотеатрів стягують за прокат вітчизняних фільмів значну суму. Більшість коштів від продажу квитків також йде кінотеатрам та іншим приватним компаніям.
Крім того, кіновиробники не можуть точно визначити, скільки людей подивилося їх фільми в кінотеатрах. Через війну, вони, витративши масу знань, часу й енергії створення кінокартин, отримують лише незначну частку прибутку.
Щоб покрити свої витрати та хоч щось заробити, кіновиробники змушені знімати фільми у межах дуже скромних бюджетів. В результаті сильно страждає якість фільмів. Тому для розвитку вітчизняного кіно потрібний новий погляд, новий імпульс.
Наприклад, доцільно створити цифрову систему, що визначає кількість відвідувачів кінотеатрів. Доручаю Міністерству культури та спорту найближчим часом розробити та впровадити таку платформу.
Загалом, потрібно комплексно і послідовно вирішувати проблеми, що накопичилися в галузі, розглядаючи кіноіндустрію як окремий сектор економіки. Особливо важливо налагодити конструктивну співпрацю між кіновиробниками та кінопрокатниками, яка б враховувала інтереси обох сторін. Тільки в такому разі у нас з’явиться гідне кіно про нових героїв, знакових історичних постатей, важливі для нашої країни події, яке зніматиме не лише «Казахфільм», а й приватні студії. Тоді наше підростаюче покоління виховуватиметься не на закордонних кінообразах, а на власних героях, майстерно втілених на екрані.
Фільми «Чиз Жібек», «Загибель Отрара», «Кінець отамана», що вийшли свого часу, стали класикою. Вважаю, що нам потрібно знімати саме таке кіно. Тоді не було ні творчої свободи, ні великих коштів, ні комп’ютерної графіки. Тим не менш, створювалися хороші фільми, які досі знаходять широкий відгук у серцях людей.
Ми маємо відверто визнати, що зняті останніми роками історичні фільми мають багато підстав для критики.
Загалом нам потрібно в тісній співпраці з фахівцями комплексно реформувати сферу кіно.
ШОСТИЙ. Необхідно забезпечити якісний експертно-аналітичний супровід державної політики.
Вкрай важливо, щоб у процесі прийняття рішень обов’язково враховувалися суспільні настрої, побажання та пропозиції громадян. Такий підхід мають сповідувати державні органи всіх рівнів. Я говорю про це постійно. Зрештою, це є запорукою стабільності та згоди у суспільстві, сталого та динамічного розвитку нашої країни. Саме в цьому полягає суть концепції держави, що «чує».
Нині для проведення соціологічних досліджень різним установам виділяються значні кошти. Однак це робота ведеться несистемно. Як наслідок отримані результати викликають сумніви. Тому діяльність у цьому напрямі необхідно проводити компклесно та скоординовано.
Ефективність управління багато в чому залежить від якості аналітичного забезпечення.
Держава гостро потребує комплексних досліджень та рекомендацій для вирішення соціально-значущих проблем та забезпечення всебічного прогресу країни. Проте в даний час взаємодія державних структур з вітчизняними «фабриками думки» та консалтинговими компаніями недостатньо ефективна і має ситуативний характер.
Під великим питанням також є ефективність державних «фабрик думок». На сьогодні вони часто дублюють один одного, не маючи чітко вираженої спеціалізації.
Нам потрібна потужна мережа експертно-аналітичних центрів, здатних ефективно працювати та пропонувати якісний та затребуваний інтелектуальний продукт. Це має особливе значення для збереження ідеологічного суверенітету нашої держави.
Експертні організації повинні ретельно проаналізувати всі сфери розвитку нашої країни з моменту набуття Незалежності, виявити причини та наслідки допущених помилок.
Уряд розробки нових програм повинен враховувати ці чинники. Лише заснована на комплексних дослідженнях та вивірених рекомендаціях політика буде успішною.
СЬОМИЙ. Ще одним питанням, яке має стратегічне значення для нашої країни, є розвиток прикордонних районів.
Земля – наше головне багатство. Без неї не буде й нашої держави. Наші пращури залишили нам у спадок величезну територію. Ми повинні зберегти і зробити її процвітаючою.
Деколи можна почути думку про те, що наша земля розпродається іноземцям. Це брехня та дезінформація. Щодо земельного питання ми вже ухвалили основне рішення, остаточно закріплене законом.
Ми завжди будемо вірні заповіту предків. Жодна п’ядь, жодна жменя нашої землі не буде віддана іноземцям. Ми зберігатимемо її як зіницю ока.
Ситуація у наших прикордонних районах безпосередньо впливає на територіальну цілісність та благополуччя країни. Це питання стратегічного значення.
На жаль, у деяких прикордонних населених пунктах чисельність населення різко скоротилася. На це, зокрема, вплинуло ухвалене свого часу рішення про об’єднання деяких районів.
Минулого року ми створили області Абай, Читау та Жетісу. Цей крок надав потужного імпульсу розвитку цих регіонів.
Як відомо, партія «Аманат» висунула низку ініціатив щодо відновлення прикордонних районів. Уряд на моє доручення детально розглянув це питання. В результаті я ухвалив важливе рішення про відновлення Катон-Карагайського, Маркакольського та Маканчинського районів.
Безумовно, це вимагатиме певної підготовчої роботи. Необхідно провести відповідні розрахунки, з реальних можливостей державного бюджету. Завершивши всі попередні роботи цього року, протягом наступних двох років ми почнемо відновлювати зазначені райони. Це питання є дуже важливим і з точки зору забезпечення національної безпеки. Не можна зволікати з його рішенням.
Загалом об’єднання чи поділ районів безпосередньо впливає на щоденне життя громадян. Тому при ухваленні рішень важливо враховувати чисельність населення, економічний потенціал, інфраструктурні аспекти таких районів.
Я надаю першорядне значення благоустрою кожного регіону та всіх населених пунктів, особливо аулів. Минулого року після президентських виборів мій перший указ спрямований саме на розвиток сільських територій. Протягом найближчих п’яти років Уряд докладе максимум зусиль для вирішення цього завдання.
Аул – золота колиска нашого народу, яка виростила багатьох видатних діячів, які зробили великий внесок у розвиток країни. Для поступального прогресу нації нам необхідно ґрунтовно взятися за покращення стану сільських шкіл. Ця комплексна робота має проводитись у рамках проекту «Ауил – ел бесігі». Важливо на відповідному рівні проводити будівництво, реконструкцію та оснащення сільських шкіл усім необхідним обладнанням.
Одна з тем, що часто порушуються в суспільстві, стосується державної мови. Знову висловлю свою позицію з цього питання.
У нашій країні реалізується виважена мовна політика. Для представників різних етносів створено сприятливі умови для використання своєї рідної мови. Такий підхід не зміниться. Це один із ключових факторів внутрішньої стабільності.
Я приділяю пріоритетну увагу розвитку державної мови. Сфери застосування казахської мови послідовно розширюються. Наразі немає жодних підстав турбуватися про те, що він не розвивається. Для подальшого посилення ролі державної мови в майбутньому ми вживемо й інших значних заходів.
Деякі люди використовують мовне питання у своїх політичних цілях, навмисно намагаючись розколоти наше суспільство. Зрештою, подібні деструктивні необдумані дії шкодять безпеці нашої держави. Про це треба говорити відкрито, тому що в нашому геополітичному оточенні мовна проблематика за певних умов може стати інструментом роз’єднання.
Якщо подивитися на нинішній стан державної мови, то він набагато кращий за колишній. Для подальшого розвитку державної мови нам необхідно відходити від непродуктивних суперечок, марнослів’я та фокусуватися на конкретних діях. Тільки так ми досягнемо успіху.
Нині казахська мова стає мовою креативної промисловості. Наприклад, було здійснено казахський дубляж такого широко відомого фільму, як «Аватар».
Наші молоді таланти прославляють Казахстан на весь світ, популяризуючи, просуваючи казахську мову своїм мистецтвом, наполегливою працею та реальними справами. Це свідомий вибір нашої молоді.
Казахська мова – символ нашої громадянської ідентичності та нашої духовної єдності.
Крім повсякденного засобу спілкування, ми маємо перетворити його на мову науки та освіти. Про це вже неодноразово говорилося. До вирішення цієї найважливішої задачі слід підходити виважено і прагматично без будь-якого галасу та популізму. Це завдання всього суспільства.
Казахська мова поступово розвиватиметься, виступаючи головним чинником консолідації всього нашого народу. У цьому не повинно бути жодних сумнівів.
Найголовніше, що наші пріоритети у мовній сфері гранично зрозумілі та зрозумілі для всіх.
Поряд з цим ми всебічно розвиватимемо відносини і зміцнюватимемо духовні зв’язки з нашими співвітчизниками – қандасами. Це питання на моєму особистому контролі.
Послідовно вирішуючи всі поставлені завдання, ми досягнемо своїх цілей.
ВОСЬМИЙ. Я знаю, що у суспільстві є серйозні претензії до роботи державного апарату, чиновників. Ці претензії обґрунтовані.
Ми вже вжили низку заходів, спрямованих на оновлення державного апарату. Завдання полягає у тому, щоб посилити самоврядування на місцях, дати більше самостійності державним службовцям.
Крім того, проведено вибори районних та сільських акимів. Обрання в обласні масліхати проводиться за змішаною системою, а в районні – виключно по одноманітних округах.
Попереду велика робота, на завершення якої буде потрібен час. Головне – змінити свідомість представників державного апарату.
Вони повинні приходити на роботу з повною рішучістю служити народу та країні, а не для отримання хибного авторитету серед своїх родичів та в суспільстві. У цьому полягає поняття “Адал азамат”.
Останнім часом я провів великі кадрові зміни у державному апараті. При цьому не було допущено кампанійщини та тотального чищення рядів держслужбовців, насамперед високого рівня. Враховувалися їхні ділові якості та досвід. У той же час, низку важливих міністерств очолили молоді та здібні люди. Можливо, їм не вистачає досвіду, у тому числі життєвого, але це справа наживна. Головне, вони мають необхідні знання і бажання чесно працювати на благо нашої країни.
Процес оновлення управлінської ланки продовжуватиметься.
Моє кредо полягає в тому, що міністри, акіми та інші державні службовці повинні поєднувати в собі дві основні якості – професіоналізм та патріотизм. Їхня особиста відданість Главі держави мене не цікавить. Не треба вихваляти Президента, набагато важливіше чесно і сумлінно працювати, щоб заслужити довіру та повагу громадян. Це стосується всіх державних службовців.
Я вже говорив про те, що в результаті проведених реформ Президент у Казахстані стає державним управлінцем, менеджером, з яким народ укладає контракт на семирічний термін, вказаний у Конституції.
Президент – не сакральна постать, яка стоїть вище за народ. Водночас у нашому суспільстві має бути поважне ставлення до Глави держави та осіб, які обіймають керівні державні пости. Політично зрілі, відповідальні громадяни повинні допомагати їм корисними порадами та конкретними пропозиціями. Таким чином, у нас сформується висока політична культура, властива цивілізованим країнам.
У цьому полягає основне завдання Національного курултаю.
Саме в рамках цього майданчика мають розроблятися обґрунтовані пропозиції щодо розвитку країни.
Якщо ми будемо єдиними, ми підкоримо будь-які вершини.
* * *
Усі подані мною ініціативи становлять лише малу частину тієї великої роботи, яку ми маємо виконати.
Для успішного просування нового ідеологічного порядку денного буде потрібна консолідація зусиль державного апарату, вчених, експертів, журналістів, представників цивільного сектору.
Адміністрація Президента підготує відповідний план роботи та триматиме ці питання на особливому контролі.
На нашого покоління випала відповідальна місія – побудувати Справедливий Казахстан.
Кожен з нас здатний зробити свій внесок, послідовно дотримуючись принципів діяльного патріотизму та усвідомленої громадянськості, крок за кроком прагнучи ідеалів «Адал азамат».
Я розглядаю Національний курултай не просто як діалоговий майданчик, а оплот нації та авангард культурно-духовного прогресу країни. На засіданнях Національного курултаю розглядатимуться питання формування нової суспільної етики та нової парадигми розвитку. Це не миттєвий процес, а копітка щоденна робота.
Глибоко переконаний, що творче партнерство держави і суспільства пробудить у нашій нації енергію змін і ми зможемо досягти поставленої мети, перетворивши майбутнє десятиліття в епоху небувалого піднесення нашої країни.
Шановні друзі!
Як ви знаєте, зараз працює Державна комісія, до завдань якої входить повна реабілітація жертв політичних репресій. В рамках цієї діяльності вивчається безліч архівних матеріалів, відкриваються невідомі раніше відомості.
Нещодавно серед таких документів було виявлено твір, автором якого вказано Жусіпбек Аймаутов. Це підтверджують два джерела. Існують підстави вважати, що знайдений вірш є невід’ємною частиною інтелектуальної спадщини діячів руху Алаш.
У ньому йдеться про те, що дух нашої нації ніколи не згасне. І справді, духовний стрижень нашого народу завжди був непохитним. Будь-які труднощі та випробування, навпаки, робили нас ще сильнішими.
Дух Алаша та казахська держава нероздільні, вони разом існуватимуть у вічності.
Сформувавши нову якість нації, ми посилимо свою роль у світі. Будучи відповідальними громадянами своєї країни, ми разом збудуємо Справедливий Казахстан.
Шановні співвітчизники!
Насамкінець хочу поділитися з вами ще однією новиною, яка підніме дух нашого народу. Знайдено Коран, подарований Кенесари хану знаменитим Маралом ішаном. Це знакова подія у духовному житті нашої країни.
Марал ішан був широко відомий у народі. Він був вірним соратником Кенесари хана, який займає особливе місце у нашій історії.
Протягом двох століть цей Коран передавався з рук до рук і, зрештою, був вивезений за кордон. Завдяки допомозі небайдужих людей, меценатів ми повернули його до Казахстану.
У Корані є відбитки печаток Марала ішана та Кенесари хана. Реліквія пройшла ретельну та всебічну експертизу вітчизняних та зарубіжних науковців. Отримані результати підтверджують належність Корану Маралу ішану та факт його передачі Кенесари хану.
Будь-яка цивілізована країна з особливим трепетом ставиться до своєї історичної спадщини, яка всіляко оберігається та виставляється у музеях, інших спеціальних установах. Ми також повинні шанувати та дбайливо зберігати спадщину предків.
Найближчим часом цей Коран буде передано Духовному управлінню мусульман Казахстану.
Ця реліквія – наше загальнонаціональне надбання. Необхідно, щоб такий цінний духовний артефакт був у священному для нашого народу місці. Тому вважаю, що після того, як Коран приведуть у належний стан, він повинен перебувати в мавзолеї Ходжі Ахмеда Яссауї.
Свого часу наш народ у поверненні Тайказана побачив добре знамення. І через нетривалий період Казахстан став незалежною державою. Думаю, що повернення до країни Корану, який був у Кенесари хана, також буде добрим знаком.
Давайте разом побажаємо, щоб ця подія стала початком нової епохи в історії Казахстану.
На цьому друге засідання Національного курултаю завершено.
Минулого року ми з вами зустрічалися в Улитау, цього року – у священному Туркестані.
Атирауська область є ще одним регіоном нашої країни, що займає особливе місце в національній історії. Там, у знаменитому Сарайшику, свого часу були ставки багатьох наших ханів.
Тому пропоную провести наступне засідання Національного курултаю у цьому регіоні.
Нехай у нашій країні завжди буде єдність, злагода та процвітання!
Бажаю всім благополуччя!
