Ми вітаємо всіх учасників 4 пленарного засідання З’їзду Народних Депутатів!
Питання того, як майбутня історія зустріне Російську Федерацію та яким чином відбудеться її трансформація, є одним із ключових питань геополітики та одним із найголовніших питань для нас.
Ми, поневолені колись Московією народи, твердо дотримуємося думки про деконструктування колоніального наративу Росії та її інфраструктури імперіалістичного проекту, що її обслуговує. Маємо на увазі під цим мирну деколонізацію Росії та відновлення чи створення нових незалежних держав постросії.
Ми татари, як поневолений колись Московією народ, також виступаємо за припинення російської агресії проти суверенної України та відновлення міжнародно-визнаних кордонів України 1991 року, виплату репарацій та не знімаємо з себе відповідальності нести інші зобов’язання.
Ліквідація путінського режиму, яка є однією із стратегічних цілей московської опозиції, має призвести до анулювання всіх антиконституційних та людиноненавистичних законів та поправок, прийнятих під час правління в Росії Володимира Путіна, що автоматично повертає Татарстан у 1999 рік.
Тому ми, як Уряд Незалежно Татарстану у вигнанні, законно обрані на аналогічному сьогоднішньому З’їзду розширеній сесії Міллі Меджлісу (Парламенту) Татарського Народу в 2008 році, відповідально заявляємо, що Татарстан не буде частиною Росіської Федерації, якою б прекрасною і правовою, згідно з вашими уявленнями вона б не була. Татарстан має бути незалежною державою та суб’єктом міжнародного права, оскільки має для цього всю юридично-правову базу. Перше – це Декларація про Суверенітет Республіки Татарстан від 30 серпня 1990 року, друге – це легітимний референдум 21 березня 1992 за участю міжнародних спостерігачів і ЗМІ, зафіксованих Гельсінською Комісією, третє – це нова Конституція Республіки Татарстан від (6) 30 листопада 1992 року, яка оголошує її суверенною державою. Понад те, Татарстан не входив до складу Російської Федерації і не підписував Федеративний Договір із Росією. Тому Татарстан у майбутньому буде вільним, демократичним, цивілізованим суб’єктом та учасником міжнародного права!
Різні політичні діячі, які позиціонують себе як російські демократичні сили, в Росії неодноразово отримували підтримку від Заходу в спробі побудови «демократичної» держави. Візьмемо лише приклади Леніна на початку 20-го століття, Єльцина наприкінці 20 століття та Путіна на початку 21 століття. Але питання досі не вирішене! Після всього ми маємо лише мільйонні безневинні жертви народів, примусові депортації неросійських народів, голодомори народів, насильницьку асиміляцію народів, терор громадян, обман населення, імперські війни Москви, що тривають у 21 столітті, і так далі. Але все одно, представники московської опозиції продовжують обговорювати і мріяти про вільну і правову Федеративну Росію, а також намагаються нав’язати міжнародній політичній суб’єктності думку про те, що це можливо, при цьому не зважаючи на думку народів і національних республік, які вже ніколи і ні при яких умовах не повірять брехливим обіцянкам москоцентричних сил і не підтримають подальше існування Росії, як Федерації, і ніколи не залишаться в її складі добровільно! І що тоді? З боку Москви повториться історія війни «Єльцин – Чеченська республіка Ічкерія 2:0»? Але тільки з усіма національними республіками?
Досі жоден із московських опозиціонерів не хоче визнати той факт, що колонізовані народи Ідель-Уралу, Сибіру та Кавказу мають надалі стати незалежними і продовжують імперський наратив про єдину та неподільну Росію.
Хоча всім вже давно зрозуміло, що таку велику територію та багатонаціональні народи з різними традиціями, мовами, релігіями та самобутністю не вдасться втримати без тоталітаризму, при якому не керують, а лише контралюють та підкоряють. А хіба тоталітаризм є основою Західних цінностей, демократії та прав людини? Ні!
На таких З’їздах уже слід було б почати обговорювати питання денуклеаризації, демілітаризації, деімперіалізації та деколонізації Росії, як головної країни, яка продовжує тероризувати всю Євразію та Європу до сьогодні, неодноразово загрожуючи при цьому ядерною зброєю. А також слід вибудовувати майбутню політику своєї Московської держави і тільки її, продумувати принципи налагодження дружніх відносин із сусідніми новими Країнами-Республіками та новими Суверенними Державами, а також обмірковувати нову економічну та ресурсну політику нової Московської Держави, оскільки у Москви надалі вже не буде ресурсів та податків, що відбираються з національних багатих республік, але при цьому, які Москва називає дотаційними. Наприклад, Татарстан лише за 1 рік, у 2022 році «передав» до Федерального Бюджету понад 9 мільярдів доларів.
Таким чином, хочемо завершити свою промову, звернуту як 4-му пленарному З’їзду Народних Депутатів, так і всієї московської опозиції, а також міжнародному політичному класу, словами американського політолога, соціолога і державного діяча польського походження Збігнєва Бзежинського: “Давайте допоможемо Росії, – таки розвалимо її!”
Росія як єдина держава-імперія повинна перестати існувати. Це головна умова безпеки післявоєнного часу!
З повагою до всіх організаторів та учасників 4-го пленарного З’їзду Народних Депутатів, Уряд Незалежного Татарстану у вигнанні.
Рафіс Кашапов – прем’єр-міністр уряду незалежного Татарстану у вигнанні;
Аїда Абдрахманова – заст. прем’єр-міністра Уряду Незалежного Татарстану у вигнанні з національних та релігійних питань;
В’ячеслав Сівчик – Почесний консул у Білорусі Уряду Незалежного Татарстану у вигнанні;
Нафіс Кашапов – заступник прем’єр-міністра Уряду Незалежного Татарстану у вигнанні зі спорту, представник руху «Вільний Ідел-Урал» у Польщі; Павло Желєзняк – Представник Уряду Незалежного Татарстану у вигнанні в Україні;
Раїс Мухутдінов – Посол Уряду Незалежного Татарстану у вигнанні в Турецькій Республіці;
Нурлан Салтаєв – Представник Уряду Незалежного Татарстану у вигнанні в Республіці Казахстан;
Фаріт Закієв – голова Всетатарського громадського центру (СОТЦ), Туреччина, Анталія; Каміль Сукаєв – представник руху «Вільний Ідел-Урал», США, Нью-Йорк.
