Депутати Жогорку Кенеше КР у третьому читанні ухвалили законопроект про реабілітацію прав громадян, які постраждали внаслідок репресій за політичні та релігійні переконання у період 1918-1953 років. Документ парламент ухвалив на засіданні 27 червня.
Відповідні поправки вносяться до закону «Про права та гарантії реабілітованих громадян, які постраждали внаслідок репресій за політичні та релігійні переконання, за соціальними, національними та іншими ознаками». Згідно з документом, до закону пропонують додати нову статтю, згідно з якою засуджені за деякими статтями Кримінального кодексу РРФСР від 1922 і 1926 років, що діяв на території Киргизстану до 1961 року, вважаються політичними репресованими.
Крім того, згідно із законом, ознаками політичної репресії є рішення влади, прийняті на підставі постанови «Про червоний терор», вказівки з питань боротьби проти басмацтва, постанови про державні злочини та ознаки куркульського господарства, а також низка інших актів, прийнятих владою СРСР.
Законом також передбачено створення Комісії з реабілітації. У вересні 2023 року один із ініціаторів документа депутат Жанар Акаєв говорив , що комісію пропонують створити при Інституті історії, археології та етнології Національної академії наук. А до її складу увійдуть вчені, представники НУО, Інституту омбудсмена, органів прокуратури, МВС, ДКНБ та держархіву. Склад комісії затверджується рішенням Жогорка Кенеша.
Згідно з різними джерелами, під час репресій, які найбільше посилилися у 1937-1938 роках, у Киргизстані розстріляли від 20 до 40 тисяч осіб. Серед них були і 137 представників інтелігенції на чолі з Торокулом Айтматовим, Імалали Айдарбековим, Баяли Ісакеєвим, Касимом Тинистановим, яких визнано «ворогами народу» і розстріляли в період з 5 по 8 листопада 1938 року. Протягом десятиліть місце їхнього поховання залишалося невідомим, і знайти його змогли лише понад 50 років.
Радио Азаттык
