Міжнародний тероризм утворив важливу частину радянської стратегії та тактики з кінця 1960-х років. Однією з цілей цієї публікації є привернути увагу до того факту, що конфлікт низької інтенсивності був частиною політики Москви протягом 70 років після ленінського державного перевороту в 1917 році. Конфлікт низької інтенсивності можна охарактеризувати як політичну військову боротьбу для досягнення політичних, соціальних, економічних або психологічних цілей.
Вона відрізняється від звичайної війни тим, що немає фактичного розгортання національних збройних сил, вона затяжна, безперервно вирує протягом десятиліть і варіюється від психологічної та політичної війни до тероризму, включаючи вбивства та викрадення людей.
Звичайно, Захід повинен захищатися від використання такого типу війни Москвою та її сурогатами в Гавані, Манагуа, Східному Берліні та Празі, якщо згадати лише деякі. Оскільки це таємна війна, яка спонсорується державою, основна відповідальність за захист західних суспільств лежить на наших урядах. Однак приватний сектор може відіграти значну роль, інформуючи західну громадськість про загрозу. (Вступ)
Archive of the OUN in UIS-London
