Князь Ніко Накашідзе був однією з найвидатніших фігур Антибольшевицького Блоку Народів. Генеральний Секретар АБН, він, за словами сл. пам. Василя Олеськіва, був одним з найвідданіших союзників України в боротьбі проти московського імперіалізму. Коли у 1966 р. він загинув у Мюнхені за загадкових обставин, – ні в кого з друзів не було сумніву, що його вбив КГБ. Так само, як Степана Бандеру, Лева Ребета та інших діячів українського і не тільки українського визвольного руху.
Сьогодні ми хочемо познайомити читача з його книгою «Правда про АБН», написаною в 1960 р., як відповідь на наклепницьку кампанію московської агентури в Європі.
Епохи перегукуються: нині відроджений АБН, як Антиімперський Блок Народів, як і його попередник зазнає й далі зазнаватиме інформаційних атак тих, хто стоїть на шляху визволення народів, поневолених нині москвою.
Тож сподіваємося, що відповіді, дані в книзі, будуть актуальними.
***
ВСТУП
З того часу, як A.B.N. було засновано, проти нього вели запеклу боротьбу представники московського уряду в західних країнах, їхні замасковані центри, компартія та російські емігрантські організації.
Їм справді не можна дорікнути за це, оскільки A.B.N. підтримує принцип, згідно з яким Радянський Союз є російською тоталітарною колоніальною імперією, яка повинна розпастися, і що іноземні країни, завойовані та керовані цією імперією, мають бути звільнені, а незалежні суверенні держави цих народів мають бути відновлені; і з цією метою A.B.N. вимагає, щоб з російським імперіалізмом йшла безжальна і нещадна боротьба.
Бо не може бути миру у світі, поки не буде знищено цю російську імперію, яка своєю величезною військовою силою намагається завоювати весь світ, підкорити його і нав’язати йому свій комуністичний режим диктатури.
Давно встановлено, що всі росіяни, як вдома, так і за кордоном, одностайно погоджуються з тим, що цю в’язницю народів — російську імперію — необхідно зберегти. Звідси так багато злагоди та згоди між радянськими комуністами-росіянами вдома та націоналістичними й псевдодемократичними російськими емігрантами в боротьбі проти A.B.N.
На Заході росіян підтримують місцеві комуністи, наймити Москви, коекзистенціалісти та русофільські кола всіх політичних кольорів, а також усі політичні нігілісти.
Спільними зусиллями вони намагаються паралізувати діяльність А.Б.Н. і знищити цю організацію. Вони вдаються до всіх засобів, щоб очорнити A.B.N. і ставити перешкоди на його шляху.
Щоб знищити свого опонента, нині прийнято таврувати його «фашистом», «нацистом» чи «антисемітом». У давнину розповідали анекдот про зайця, який утік з Русі, тому що за височайшим указом верблюдів там підковували. На запитання, чому він утік, заєць відповів: «А тии спробуй довести, що ти заєць, а не верблюд!» — Такі колись були в Росії умови і є такі! І тепер цивілізований вільний світ також досяг такого ж стану.
До таких же методів вдаються вороги А.Б.Н. Ми навмисно називаємо їх «ворогами», тому що вони не можуть вважатися супротивниками. Ще стародавні римляни розрізняли поняття «ворог» і «супротивник». Супротивник не прагне знищити життя іншої людини, а ворог знищує, і такими є істоти, які борються з А.Б.Н.
Вони не тільки прагнуть знищити АБН — це не було б особливо трагічно, — але вони також мають на меті знищити наші народи, повністю принизити їх до одного рівня й асимілювати з російським елементом. Саме ассирійці у VIII столітті до нашої ери переселили народи, змішали їх і звели до одного рівня. Лише їхні імена були записані в пізнішій історії світу.
Відтоді цей процес повторився в світовій історії вдруге, і тепер росіяни ведуть давні цивілізовані народи, піддані їм, до національній загибелі.
І, до речі, у вільному цивілізованому світі є чимало людей, які підтримують і сприяють цьому злочину! Інші, навпаки, дивляться на цю справу абсолютно байдуже, ніби це їх не стосується. І це світ, який називає себе християнським!
Деякий час тому вороги A.B.N. видали брошуру англійською мовою під назвою «Що таке A.B.N.» і розповсюдили її по всьому світу.
Її видала організація, яка називає себе «Українським визвольним рухом», але насправді складається зі справжніх росіян, які видають себе за «українських федералістів».
Цей фіктивний комітет належить до сумнозвісної російської шовіністичної реакційної організації НТС (Народно-Трудовий Союз = People and La bour Union), що має свій осередок у Франкфурті-на-Майні і яка практично одночасно з публікацією згаданої брошури надіслала суворо конфіденційний циркулярний лист до всіх організацій, дружніх з A.B.N. а також до інших організацій, у яких вона намагалася зобразити A.B.N. як жахливе чудовисько, надавши докази, які повністю відповідають безпринципній нахабності цих російських політиків.
Представники народів Азії, для яких дружба — не порожня фраза, а чеснота, звернули нашу увагу на цей образливий памфлет НТС.
Проросійськи налаштовані в Англії та Франції, з іншого боку, поспішили поширити цю пропагандистську брехню проти A.B.N. ще далі. Справді, якийсь пан Х. Єґер фактично передрукував їх у своїй публікації «Бюлетень німецьких питань»1). Нам зрозуміло, що цей містер Єґер не англієць, бо жоден англієць не опублікував би такі звинувачення, доки не переконався б, що вони правдиві. В Англії наклеп вважається наймерзеннішим і найпідлішим методом нападу. Ми просто хочемо вказати на цей факт і не цікавимося тим, ким насправді є пан Єгер. Своїм вчинком він дав достатній доказ своєї людської та моральної якості. Цей «Бюлетень» було розіслано французьким інформаційним бюро якогось месьє Жана Руланда в Лору-Боттеро (L.—I.).
Він не перший і не єдиний француз, який підтримує російські інтриги, оскільки в цьому відношенні діє інша французька група. Росіянин на прізвище Д. де Гуревіч (яке дивне поєднання французького позначення аристократії «де» з російським іменем «Гуревич»!), який, до речі, з юридичної точки зору не має права носити це ім’я, оскільки в царській Росії існувало правило, що хто не був належним до дрібного дворянства, і той факт, що особа має дворянське походження, вказувався лише в її атестаті зрілості чи в її офіційному ранзі, керує російською «організацією», яка називає себе «Союзом захисту протиборчих людей» і редагує щомісячний журнал під назвою «Exil et Liberté». Покровителями цієї організації є деякі французькі політики, які досі мають стару концепцію російсько-французького альянсу і які також пишуть статті в журналі, який редагує пан Гуревіч.
Вищезазначений журнал нещодавно також опублікував статтю проти A.B.N., яку написав пан Пол Монік, базуючи свої аргументи на згаданому памфлеті та використовував брехню та провокаційні заяви, що містяться в останньому, як доказ.
Далі ми розберемося з цими «доказами» і цими «аргументами» докладніше і покажемо, наскільки вміло працює російська радянська п’ята колона, поширюючи свою мерзенну пропагандистську брехню і як легко багато іноземців ковтають її провокаційні заяви. Ми щиро шкодуємо, що ми також змушені атакувати французьких проросійських, які у своїй сліпій відданості Росії зреклися найкращих французьких традицій і так необдумано підірвали європейську місію Франції.
______________________________________________
1) Bulletin on Germ an Q Questions, With Contemporary Archives, опублікований Gamma Publications Ltd., 15 Craven Street, London W. C. 2., Vol. X, № 230, 2 лютого 1959 р.
