21 лютого відзначається Міжнародний день рідної мови. Сьогодні ми зустрічаємо його в скорботі у зв’язку зі смертю в Лукашенківській в’язниці політв’язня Ігоря Ледніка, який, незважаючи на інвалідність і важку хворобу, був кинутий за ґрати за виступи проти антибілоруського, антинародного режиму. Він поповнив мученицьке ложе наших героїв. Білоруська мова сьогодні знаходиться в такому стані, в якому вона не була в минулому столітті. Продовжуючи курс на примусову русифікацію, взятий після антиконституційного так званого референдуму 1995 року, режим Лукашенка ліквідує білоруську шкільну систему. Були знищені майже всі громадські ініціативи, включно з Товариством білоруської мови імені Скорини.
За білоруське слово, сказане в присутності силовиків Лукашенка, люди можуть бути піддані репресіям. Робиться все, щоб білоруси забули свою рідну мову, свою справжню історію. Закріплення залежного від Москви колоніального менталітету в нових поколіннях також спрямоване на запровадження однорідних з Росією підручників історії. У таких умовах цінність кожного вимовленого білоруського слова, кожної білоруської книги, кожної білоруської пісні, вистави, фільму – зростає в рази.
Цьогорічний День рідної мови приурочений до 100-річчя від дня народження великого білоруського письменника, одного з лідерів національного відродження Василя Бикова. Згадаймо його останні слова, сказані на захист знищеного владою Білоруського гуманітарного ліцею імені Якуба Коласа – «За рідну мову треба боротися!».
