Слухання відбулися ще 18 вересня, але стенограму свого виступу В’юшкова опублікувала 10 жовтня.
На слуханнях у Конгресі прозвучали свідчення активістів корінних народів Росії, які розкривають важкі реалії, з якими вони стикаються. Ось ключові моменти:
Непропорційні втрати: Представники корінних народів з Тиви, Бурятії та Алтаю непропорційно представлені у складі російських військ серед загиблих. Наприклад, теленгіти на Алтаї стикаються з рівнем смертності в 11,5 разів вищим за середній по Росії.Зниклі культури: Нечисленні народи, такі як удегейці та нганасани, страждають найсильніше. Цілі громади знаходяться під загрозою зникнення через високу мобілізацію та втрати.Порушені обіцянки: Незважаючи на російські закони, покликані захищати корінні народи від обов’язкової військової служби, ці заходи не спрацювали. Мобілізація у регіонах, таких як Хабарівський край, охопила до 100% чоловіків у деяких селах.Небезпечні стереотипи: Хибні наративи, такі як передбачувана масова участь бурятів у військових злочинах у Бучі, підживлюють ксенофобію та загрожують безпеці корінних народів як у Росії, так і за її межами.Політичні ув’язнені: Понад 240 представників корінних народів залишаються політв’язнями в Росії. Їхні голоси не повинні бути забуті під час майбутніх обмінів ув’язненими.
На початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну ЗМІ повідомляли про непропорційно високу частку представників національних меншин, які Росія використовує у війні проти України. На це, наприклад, зазначало видання FT. У засобах масової інформації поширені повідомлення, що рівень втрат на душу населення серед етнічних меншин набагато вищий, ніж серед солдатів слов’янського походження. Антивоєнна активістка Марія В’юшкова вважає, що ця диспропорція все ще зберігається.Башкортостан – лідер у Росії за кількістю виявлених загиблих на війні з Україною, а Татарстан посідає четверте місце. За втратами «добровольців» Башкортостан також лідирує, а Татарстан іде слідом за ним.
