Слов’янський районний суд Краснодарського краю ухвалив 8 квітня вирок у кримінальній справі 87-річного архієпископа Російської православної церкви (незалежної від Московського патріархату) Віктора (Пивоварова). Справу було порушено регіональним управлінням СК за ст. 280.3 КК РФ – “Повторна дискредитація ЗС РФ”. Процес розпочався 27 лютого і складався лише із трьох засідань. Незважаючи на те, що архієпископ не визнав своєї провини і навіть відмовився від послуг адвоката, суд обмежився покаранням, близьким до мінімального, штраф 150 тисяч рублів. Максимальне покарання за цією надзвичайно чутливою для влади РФ статті – 5 років позбавлення волі (а з обтяжливими обставинами – до 7 років), і, як правило, суди призначають по ній покарання, близьке до максимального.
«Нова-Європа» неодноразово писала про героїчну позицію, яку архієпископ Віктор зайняв із перших днів «СВО». В інтерв’ю нашому виданню він зізнавався, що чекає на найжорстокіші репресії з боку злочинної, антихристової влади — вбивства чи тюремного ув’язнення, і що до такого результату він готувався все своє життя. З юності майбутній архієпископ спілкувався з катакомбними православними, які не визнають радянську владу і засновану нею Московську патріархію, а в 1960-ті рр. був вигнаний із Московської духовної академії за антирадянські висловлювання. На початку 1990-х став священиком Російської православної церкви закордоном, який не визнавав РПЦ, а 2006-го був висвячений в архієрейський сан в одній із російських зарубіжних церковних юрисдикцій. У березні минулого року Віктора вже штрафували за адміністративною статтею за проповідь, яка «дискредитує» дії режиму Путіна та його армії в Україні. На антивоєнну проповідь тоді донесла якась прихожанка, яку ні до, ні після інциденту не бачили в Покровсько-Тихонівському храмі міста Слов’янськ-на-Кубані, збудованому на приватній ділянці Віктора.
Приводом для кримінальної справи стала стаття архієпископа Віктора, опублікована 20 листопада минулого року на його сайті «Есхатологія». Автор запитує: «Чи може диктатор зважитися на ядерний удар по Україні?» І відповідає на нього ствердно — з посиланнями на пророцтва Апокаліпсису, Євангелія та старозавітних пророків.
«Фактично за невизнання його «богом», за відмову від безумовного підпорядкування йому, за неприйняття його маревної ідеології, нав’язаної дияволом, який отримує його, з’явився, щоб знищити наш світ»,
— так описує архієпископ Віктор мотиви російського автократора, не називаючи його, втім, на ім’я.
Ще до публікації цієї статті, 3 жовтня, у храмі та житловому будинку архієпископа Віктора пройшли обшуки, під час яких було побито його помічника, ієромонаха Іона (Сігіда). Приводом стала його стаття на тому ж сайті “Есхатологія” “Культ війни”. «Культ війни – це невід’ємна частина всіх тоталітарних антилюдських режимів, – писав ієромонах. — Божевільність і поклоніння богу війни не лише тимчасове божевілля, але початок майбутнього ще більшого психозу і військового божевілля, яке прийде вже під час третьої світової війни, вже не лише з Україною». Після насильства та погроз о. Іона змушений був залишити Слов’янськ-на-Кубані, і архієпископ Віктор залишився єдиним кліриком храму.
Хоча засуджений за свою євангельську позицію архієпископ залишився на волі, штраф у 150 тисяч для нього встановлений. Парафіяни Покровсько-Тихонівського храму оголосили збирання коштів, яке, зокрема, проводиться на платформі «Заодно». До середини дня 9 квітня там було зібрано 4200 рублів (менше 3% від необхідної суми). Пожертвування також можна перекласти на карту «Світ» однієї з парафіянок архієпископа (номер картки – 4279 3000 1147 9912). Переклади приймаються лише від громадян РФ та з російських рахунків.
Коментуючи вирок, старець-архієпископ, для якого стало непростим випробуванням вже саме відвідування суду з підйомами сходами, заявив, що «не росіяни мають воювати проти українців, а всі християни мають воювати проти нинішніх більшовиків». Незважаючи на вирок, Віктор продовжує виголошувати у своєму храмі проповіді, що викривають злочини влади, — у світлі тлумачення його улюбленої книги Апокаліпсису. Його позиція виразно викладена і в самому вироку суду: «Для Пивоварова В. І. український народ є спорідненим, вважає, що християнську православну віру російський народ перейняв саме від них, ворогом їх – тобто Україну та український народ – не вважає і вважає, що керівництво Російської Федерації не має права оголошувати їх ворогами… Вважає, що керівництво Російської Федерації не мало права розпочинати проведення СВО і не мало права вторгатися на територію України, своїми діями вони порушили цілісність цієї держави та порушили її суверенітет, змусивши насильно вступити до складу Російської Федерації Федерації і відібравши у держави Україна землі і народ, які їй належать… Не підтримує проведення СВО Російською Федерацією та її збройними силами, вважає ці дії беззаконними та агресорськими». З цих здорових міркувань, спираючись як «доказ» на висновок якогось експерта, суд робить висновок:
«Пивоваров У. І. діяв із прямим наміром, вкладеним у дискредитацію використання Збройних сил… Метою скоєння підсудним злочину був підрив у власних очах інших осіб гідності та авторитету Збройних сил».
Клірик Західноєвропейської архієпископії РПЦ, один із засновників проекту допомоги антивоєнним клірикам з Росії «Світ усім» священик Валеріан Дунін-Барковський (Дюссельдорф, Німеччина) прокоментував «Новій-Європі» вирок архієпископу Віктору: «Тривожить ситуація, коли , в той час як люди, які своїми мілітаристськими закликами порушують Божі та людські закони, опиняються при владі в церкві та державі. Ми закликаємо всіх небайдужих людей допомогти владиці Віктору зібрати гроші на штраф, щоб убезпечити його та парафіян, але жодною мірою не вважаємо цей вирок адекватним і справедливим».
