У Карелії, багатій на глибоководні озера, відбулися зміни, спричинені екстенсивним розвитком господарств з вирощування форелі. Багато озер у цьому регіоні стали об’єктом уваги, і більшість із них стали місцем для вирощування форелі завдяки чистій і прохолодній воді. Карелія відіграє ключову роль у російській промисловості з вирощування форелі, постачаючи більшу половину червоної риби на ринок країни.
У 2010 році регіон виробляв близько 2-3 тисяч тонн форелі щороку. Цей показник зріс у 2022 році до 32,6 тисяч тонн, і річне зростання становило приблизно 20 %. Цей ріст і плани на майбутнє викликають конфлікти інтересів між великими федеральними компаніями з Москви та місцевими мешканцями Карелії, включаючи карелів, поморів, вепсів і саамів, які століттями займаються своєю промисловою діяльністю. Останні не погоджуються з методами, що їх використовують компанії, і їхнім ставленням до екології регіону. Про ситуацію з екологічною ситуацією в Карелії розповідають активісти Карельського Національного Руху.
Місцеві мешканці бояться, що постійне збільшення форелевих господарств на малих озерах Карелії серйозно зашкодить екосистемі та призведе до екологічної катастрофи, оскільки форель буде загрожувати місцевій живій природі та рибі, що населяє ці озера.
Однією з відмінних особливостей форелі в цьому контексті є те, що практично вся вона розведена на спеціалізованих фермах у морських садках, а не виловлена в відкритому морі. Це створює ризики, пов’язані з біологічною безпекою, оскільки молодь може захворіти і передавати інфекції одне одному. У таких випадках може знадобитися знищення всього стада.
Крім того, виробники часто скидають відходи виробництва в озера. Враховуючи, що більшість водойм не є проточними, це неухильно призводить до погіршення їхнього стану. Росприроднагляд визнає, що багато господарств регіону працюють за «брудними» технологіями, із очисних споруд у довкілля потрапляють кров, відходи й інше.
Один із найгучніших таких скандалів стався в кінці 2020 року в Сегезькому районі Карелії, коли водойми раптово стали криваво-червоного кольору. Це сталося через скиди результатів обробки риби з боку виробників. Депутат місцевої законодавчої ради Андрій Рогалевич повідомив, що струмки та річки перетворилися на місця «зйомок для марсіанських сюжетів». Рогалевич звинуватив виробників у «байдужості до екології».
У критичній ситуації опинилася одна з найбільших російських рибних компаній — «Русское море — аквакультура». Поблизу місця скиду відходів розташована її виробнича база. Міністерство природи Карелії виявило стокову трубу, яка йшла від виробника форелі в лісові масиви. Через цю трубу виробничі відходи від поточної обробки риби потрапляли безпосередньо в екосистему регіону.
Протистояння місцевих мешканців за свої права та озеро Унус перейшло в активну фазу. Невідомі особи розрізали призначений для великогабаритного транспорту форелевого господарства міст через невеличку річку, що виливається з озера. Пізніше хтось підпалив будиночок із будівельниками. Поліція не виявила винних, хоча всі переконані, що це зробили місцеві жителі, що виступають проти створення промислового виробництва форелі на їхньому озері.
Жител почали протестувати і відверто виступати проти створення форелевих господарств на близько розташованих озерах. Навіть вдалося досягти захисту своїх прав у судових інстанціях. Внаслідок конфлікту щодо озера Верхнє Куйто в Калевальському районі Верховний суд Карелії віддав перевагу жителям.
Конфлікт із виробниками форелі досяг того рівня, коли влада не могла його ігнорувати. Призначений Москвою голова регіону Артур Парфенчиков видав нові правила взаємодії між промисловими підприємствами та місцевими жителями. За новими правилами, позиція жителів, які проживають поруч із водоймою, має бути в пріоритеті перед виділенням ділянки для організації рибного господарства.
Проте насправді ці слова були проігноровані, й обіцянки не були виконані.
Владислав Нобель-Олійник
Примітка: для оперативнішого пошуку інформації підписуйтеся на наш телеграм-канал “Свобода Народам!” https://t.me/ABN_Freedom_for_Nations
Також читайте матеріали сторінки АБН та групи в мережі Facebook
Наш сайт: https://www.abn.org.uauk/
GreenPost
