З часу свого створення Антибольшевицький Блок Народів проводив активну роботу на міжнародному рівні, адже діяв, фактично, як об’єднане міністерство закордонних справ поневолених народів, передусім – України. Було налагоджено дієву мережу антиімперського та антикомуністичного спрямування у всьому світі.
Із розпадом червоної «тюрми народів» міжнародна активність АБН почала поступово згортатись. Новий імпульс для відновлення діяльності було отримано після повномасштабного вторгнення. АБН відродилась у форматі Антиімперського Блоку Народів, зберігши тяглість, традиції і основні напрямки боротьби.
Одним із перших важливих кроків щодо відновлення системної міжнародної праці став візит делегації Антиімперського Блоку Народів до братньої Литовської Республіки.
Візит розпочався 9 березня, у 210-ту річницю від Дня Народження Тараса Шевченка, доля якого тісно переплетена із Вільнюсом. Саме у столиці Литви, спільно із представниками української громади Вільнюса та керівництвом Сейму Литви, делегація АБН поклала вінок вдячності до пам’ятника Великому Кобзареві.
Згодом, в Українському Домі, який розташований у Вільнюсі саме на вулиці Шевченка, відбулась презентація збірника «Ліквідація російської імперії», виданого Українськими Студіями Стратегічних Досліджень в рамках ХІ Бандерівських Читань. В часі презентації, також, було представлено роботу АБН та Фонду оборони України для місцевих ЗМІ.
Одним із ключових моментів, в рамках візиту, стала зустріч із віце-спікером Сейму Литовської Республіки Паулюсом Саударгасом. Голова Організації Українських Націоналістів (бандерівців) Олег Медуниця подякував литовському народу за всебічну підтримку України у боротьбі проти московських окупантів. «Від початку повномасштабного вторгнення Литва надала допомогу Україні у розмірі понад 1 млрд євро. Ви прихистили десятки тисяч українських біженців, відкрили українські школи, поділились зброєю і амуніцією, стали надійним захисником інтересів України у цивілізованому світі, – наголосив Олег Медуниця, – а зараз настає час стати добрим адвокатом тих поневолених народів, які залишаються під імперською окупацією».
Виконавчий директор Антиімперського Блоку Народів Олег Вітвіцький представив основні напрямки роботи АБН, зауваживши, що у 2024 році планується низка міжнародних заходів, присвячених темам деколонізації Росії та підтримки національно-визвольної боротьби поневолених народів, зокрема і у країнах Балтії.
Віце-спікер Сейму Литовської Республіки Паулюс Саударгас, у свою чергу, подякував українському народу, висловивши захоплення його мужністю і стійкістю. Він запевнив, що литовський уряд, як і усі громадяни Литви, і надалі підтримуватимуть боротьбу України усіма доступними методами. Водночас, Паулюс Саударгас висловив зацікавленість щодо ідеї антиімперської боротьби поневолених народів, наголосивши на великому досвіді Литви у справі деколонізації.
Власне, тема деколонізації та боротьби проти імперії на сучасному етапі стала однією із ключових і під час урочистого засідання литовського парламенту, з нагоди 34-ої річниці прийняття Акту про відновлення Незалежності Литви. У цій події, разом із українськими військовими та журналістами, взяли участь і представники делегації АБН. Спікер Сейму Литовської Республіки Вікторія Чміліте-Нільсен, під час виступу, наголосила про священне право на свободу кожного поневоленого народу.
В часі візиту, Олег Медуниця та Олег Вітвіцький, також, провели зустріч із лідерами національно-визвольних рухів поневолених народів. Під час зустрічі було озвучено ключові проблеми діяльності організацій, обговорено співпрацю з АБН та намічено спільний план роботи.
Завершальним етапом перебування делегації АБН стала коротка зупинка у Каунасі. Саме у цьому місті знаходиться меморіальна дошка засновнику Організації Українських Націоналістів полковнику Євгену Коновальцю, який, до речі, у свій час, був громадянином Литви, налагодивши тісний взаємозв’язок із литовським визвольним рухом.
Після вшанування пам’яті залізного полковника, було досягнута домовленість про відновлення співпраці із литовськими громадськими структурами, які підтримують ідею антиімперської боротьби. Справа Євгена Коновальця і Йонаса Жямайтіса-Вітауса, Степана Бандери і Юозаса Люкші, Ярослава Стецька і Адольфаса Раманаускаса відроджується, консолідуючи у своїх лавах все більше і більше прихильників!
