Обмін Красікова на російських опозиціонерів викликав найсильніший резонанс по всій Європі та Україні. Це черговий плювок в обличчя чеченського народу та в особу європейського правосуддя. Європейська влада і в тому числі влада Німеччини як правова держава взяла на себе обов’язок правосуддя. Без відома та згоди постраждалої сторони вбивця не може бути помилуваний та обміняний на інших людей. Але саме так поставилися до родичів загиблого Зелімхана Хангошвілі, навіть не повідомивши їх видали вбивцю Красікова Путіну, зачепивши почуття усієї європейської чеченської спільноти, яка більше не може почуватися безпечно в цих країнах. Це сигнал безкарності Путінським кілерам у Європі, вони надалі діятимуть значно впевненіше та нахабніше. У цій ситуації Європа більше не зможе ефективно забезпечувати право на безпечне життя політичним біженцям.
На кого обміняли Красікова? На так званих російських лібералів, які навіть не зволили висловити слова співчуття сім’ї Зелімхана Хангошвілі, завдяки загибелі якого вони опинилися на волі. Обмінюючи їх на вбивцю чеченця, Захід сподівався посилити антипутінську опозицію за кордоном. Але в першому після звільнення інтерв’ю Володимир Кара-Мурза заявив, що потрібно розділяти країну і Путіна, зняти з Росії санкції. А Ілля Яшин закликав Захід розпочати переговори із Росією.
Абсолютно неприйнятним є те, що в обміні на вбивцю чеченця не виявилося жодного опозиційного путінського режиму чеченця. Насамперед це жінка Зарема Мусаєва, мати керівника опозиційного руху 1адат Ібрагіма Янгульбаєва. Поет Шаміль Арбіні. Видавець релігійної літератури Асламбек Ежаєв та багато інших. Нікого навіть не згадали. Я вже не кажу про тисячі бійців опору окупації Чечні, які сидять у російських в’язницях і десятки командирів цих бійців. Якщо спитати чеченців кого випустити передусім, чеченських бійців опору чи опозиціонерів, то, без сумніву, пріоритет належить бійцям, а не опозиціонерам та інформпрацівникам. Але ми знаємо, що чеченські бійці не мають шансів опинитися в обмінних списках путіна. Вони навіть не мають статусу військовополонених на відміну від українських бійців, що дасть уявлення про їхній стан, коли ми знаємо з чим сьогодні стикаються українські військовополонені. Тому першочерговим завданням є робота з визнання міжнародними організаціями статусу військовополонених для чеченських бійців опору російських в’язниць за статтею участі в незаконних збройних формуваннях.
