У січні в Башкортостані спалахнули протести через арешт місцевого активіста Фаїля Алсинова , який боровся зі шкідливим виробництвом. На вулиці Баймака та Уфи вийшли тисячі протестувальників.
Чи передумови для початку цих протестів? Як сьогодні живуть башкири? Чи популярні в Башкортостані ідеї відокремлення від Москви? Про це і не тільки сайт Charter97.org поговорив з башкирським активістом Артуром (Ібрагімом) Заріповим :
— 2020-го року, коли голова Башкортостану Радій Хабіров намагався розробити гору-шихан Куштау під соду, захисники гори вийшли на стихійний сход. Побачивши, що бульдозери розкопують Куштау, люди, сповіщаючи одне одного, самі збиралися.
Ми маємо активістів, які сповіщають народ для того, щоб стати проти несправедливості. Так би мовити, однодумці з питань збереження мови, історії, культури, природних ресурсів, що їх незаконно добувають на нашій території. Вони – основний кістяк.
На захист Фаїля Алсинова вийшов простий народ. Як би не намагалися показати, мовляв, є вплив ззовні: Ходорковського, України та «західних ворогів» вийшли звичайні люди.
Скажу, що в Баймаку спочатку було затримання Фаїля, а потім воно переросло на вимогу відставки Радія Хабірова.
Людей два дні затримували, до будинків заходили зі зброєю, багатьох просто хапали, вони пропадали (деяких шукають досі). Щоб не було повторних зіткнень, як у Баймаку, в Уфі люди вийшли на протест, але коли до них підходили, то вони говорили, мовляв, ми не протестуємо, а просто танцюємо. Танцювати ж у нас не заборонено?
— У якій ситуації є башкирська культура, мова сьогодні?
— Мова на межі зникнення. Ще років 30 подібної політики і нашої мови вже не залишиться. У 1930-х його з арабської в’язі було переведено на кирилицю. У результаті велику працю нашої наукової літератури та поезії ми втратили. Через радянську політику зникла вся наша база.
На сьогоднішній день ми маємо те, що башкирська не є обов’язковою мовою для вивчення. Він не є і діловим, тому що у навчальних закладах, на підприємствах, у держустановах та юридичних інстанціях все відбувається російською мовою.
Людям кажуть, мовляв, у селах, удома, якщо хочете, то розмовляйте по-башкирськи. Якщо я приїжджаю до міста, Уфа і говорю по-башкирськи, то мене вважають селюком, неписьменним. Таку проблему я бачу у багатьох регіонах, де Росія проводить таку політику.
Що стосується історії, то і тут ми схильні до повної русифікації. Адже, як я вже казав, ми втратили книжки. Виходить, що вже люди із СРСР говорили нам, хто такі башкири.
Коли я свого часу навчався у школі, то нам викладали історію Росії, в якій писалося, що, наприклад, наш національний герой Салават Юлаєв (до його пам’ятника в Уфі нещодавно виходили протестувальники) — «бандит», «екстреміст», який пішов проти царя і таке інше. Одночасно я ходив на уроки історії Башкортостану, там розповідали, що він наш національний герой. У нас центральна вулиця названа на його честь і він воював за свободу Башкортостану.
— Розкажіть, а яка сьогодні соціально-економічна ситуація у Башкортостані? Як живуть люди? Чи є робота? Які у них зарплати?
— Якщо не брати офіційної статистики, то середня зарплата близько 30 000 — 35 000 російських рублів ($300-$350). З нашої республіки, яка багата на ресурси, башкири їдуть на заробітки за її межі в північні частини Росії. Вони працюють вахтовим методом, щоб заробити близько 100 тисяч рублів.
У Башкортостані є газ, нафта, їх переробка, а також золотовидобуток (який уряд приховує) та вугільна промисловість. Розвинене скотарство, є різноманітні місцевості (лісова, гірська, степова) та чорнозем’я. Наша республіка дуже багата, насичена багатьма ресурсами, а люди у селах на 10 000 рублів живуть на місяць.
— До російської армії, яка воює в Україні, активно мобілізували саме мешканців національних республік. Наскільки гостро у Башкортостані стоїть питання мобілізації?
— Коли мобілізацію лише оголосили, то у різних містах були підпали військкоматів усвідомленими громадянами. Можна сміливо сказати, що наш народ розділився. Чимала його частина каже, що це повне свавілля і ми своїх синів не віддамо на забій за інтереси однієї людини у Кремлі. Це одне.
Є й манкурти, які не розуміють того, що відбувається. Є башкири, які кажуть: «Я – росіянин». Вони повністю зазнали русифікації. Є ті, хто вважають, мовляв, без Москви ми досі жили в юртах. Хоча ми б без неї процвітали, живучи набагато краще.
На Уралі Башкортостан посідає перше місце за загиблими в Україні. Дуже багато сімей одержують «вантаж 200».
Скажу, що я не націоналіст, але питання у тому, що вони нищать наші, як вони кажуть, «малі народи». Якщо взяти історичний графік, то вони завжди тримають наше населення приблизно в одній кількості. Як тільки у нас йде приріст населення (у нас міцні сімейні цінності, ми мусульмани і ведемо здоровий спосіб життя), тут відбуваються події, через які приріст йде вниз, а потім угору і знову вниз. Перестрибнути через планку нам Росія не дає і це не лише башкир стосується.
Цією війною Путін переслідує як свої інтереси поза РФ. Він у такий спосіб знищує і потенціал народностей, щоб у подальшому вони не повстали.
— Чи популярна в Башкортостані ідея відокремлення від Росії?
— Наразі це стало більш актуальним. Не брехатиму, що наш народ завжди цього хотів. Ми дуже потрапили під репресії за часів СРСР, потім жорстка русифікація, пропаганда. Росіяни приїхали на землю і займаються окупаційною діяльністю. Кажуть навіть, мовляв, ви сюди понаїхали, ще й диктують нам як жити.
Ось зараз народ і починає прозрівати. У республіці наростає велике невдоволення війною в Україні, оскільки багато родин втрачають синів, чоловіків, братів.
Зазначу, що під час протестів на підтримку Фаїля з народом навіть не поговорили, як це було в Куштау, а просто жорстко придушили, завівши за день 111 справ – із них близько 50 кримінальних. Такі дії викликають гнів народу та думки про те, що ж робити далі. Багато хто розуміє, що джерело проблем — Путін. Розуміють, що російська система не дасть нам жити інакше. Вони мають імперіалістичні окупаційні погляди: захоплювати, грабувати, знищувати народи.
– Яким ви бачите можливе майбутнє Башкортостану?
— Особисто моя думка, що ми можемо разом із сусідськими братніми народами жити самостійно. Я маю на увазі, наприклад, Татарстан. Певні віяння та багато розмов йде про об’єднання саме тюркських народів.
Однак наразі основна наша проблема — Москва, яка стала капканом. Далі ми вирішимо, як, за якою системою та законами хтось хоче жити.
Хартыя 97
