Деякі башкири у своїх постах стверджують, що “У всіх конфліктах з іноземними державами після приєднання до Росії башкири не тільки не виступали проти центральної влади, а навпаки виступали на захист великої країни.”
Хотів би спростувати це твердження деякими відомими історії фактами.
Наприклад, під час так званої Північної війни, коли Росія воювала проти Швеції (1700-1721), башкири вели свою війну з Росією протягом семи років (1704-1711) і навіть у ній перемогли. За результатами цієї війни уряд Петра I визнав за башкирами всі їхні права та землі. Тобто башкири скористалися моментом, коли Кремль був слабкий і відвернений іншою війною, щоб розпочати свою війну з Москвою.
Чи зверталися за допомогою башкири до іноземних держав проти уряду Росії?
Звісно й неодноразово.
У війні проти Росії 1704-1711 років посол від башкир – Мурат-султан їздив до кримського хана і звідти до турецького султана з проханням прийняти їх у підданство і допомогти з військами проти росіян. Чим сьогодні це відрізняється від того, що башкири шукають підтримки від гнобителів Кремля серед зарубіжних країн?
Також, башкири неодноразово запрошували або приводили ханів на башкирську землю, щоб уникнути влади Росії. Так, вони запрошували нащадків сибірського хана Кучума керувати Башкирією, запрошували каракалпакських ханів, Алдар-батир запрошував казахського хана Абулхаїра на башкирські землі.
Тобто шукали різні варіанти, аби тільки втекти від гніту Москви.
Закі Валіді у своїх “Спогадах” пише, що татарський письменник Фуат Туктаров, який приїжджав гостювати до нього в аул, з подивом відзначав, як батько Закі Валіді імам-хатибг 2-ї соборної мечеті села Кузяново Ахметшах Валідів у своїх п’ятничних Росії у зв’язку з початком Балканської війни.
Також, Закі Валіді згадує, що його дядько, мулла д. Утяк Сатлик-вули Хабібназар бажав поразки Росії у російсько-японській війні.
Все це говорить про те, що башкири ніколи не були віддані Москві та російському уряду, як це намагаються нам приписати. Башкири, особливо його еліта, бачила в російських правителях гнобителів своїх прав і свобод і завжди намагалися скинути їхнє правління за першої ж можливості.
Зазначу, що ці спроби позбутися російської влади в жодному разі не можна розцінювати як зраду. Башкири чесно виконували свою частину договорів укладені під час входження, тоді як царська влада їх постійно підступно порушувала. Тому зрадники тут центральна влада, а це означає, що всі договори втратили свою силу і більше не діють. Башкири завжди намагатимуться вийти зі складу Росії і цього разу ми точно свій шанс не проґавимо.
Башкирські війни проти Москви – уроки історії







