Росіяни знайшли його в бункері у рівнинному селі Толстой-Юрт, неподалік Грозного. За однією версій, усвідомивши безвихідь, президент попросив свого племінника і охоронця Вісхана Хаджимуратова не дати потрапити йому живим у полон. Озброєний “Макаровим” родич виконав останнє прохання чеченського лідера.
Немолодий Масхадов провів у підпіллі 5 років. Весь цей час він не полишав Чечні, територія якої менше Рівненської області. Його розшукувала ціла армія і всі спецслужби Росії, використовуючи новітні засоби стеження та виявлення. Президент не просто ховався. Він постійно пересувався республікою, збирав наради командування, спілкувався з емісарами за кордоном і роздавав інтерв’ю медіа.
В аудіолисті до міністра закордонних справ ЧРІ Ільяса Ахмадова, записаному 18 січня 2001 року, Масхадов дав вичерпну характеристику Путіну:
“Ільясе, не варто цього забувати, треба завжди про це говорити, що сьогодні в Росії до влади прийшов справжній маніяк. Просто справжній маніяк! Рядовий підполковник спеціальної служби. Абсолютна нікчема. Він просто лицемір, до неможливого! Він ні перед чим не зупиняється, у цієї людини немає абсолютно нічого святого! Одного разу він може сказати одне перед своїми людьми, а наступного дня сказати: “Я цього не казав”.”
Влучні слова підпільника – без доступу до ситуаційних кімнат і штату аналітиків при собі. У той час решта світу, включно з Україною, ще була засліплена ореолом “перспективного лідера” та “надійного партнера”.
Живий президент ЧРІ був кісткою в горлі окупантів та їх маріонеток. Адже в очах міжнародної спільноти Масхадов залишався легітимним лідером Чечні, обраним на конкурентних і міжнародно визнаних виборах 1997 року. Визнаних навіть Росією. Перебування президента вдома, а не в екзилі, додавало моральної сили чеченському спротиву.
Масхадов воював, але до кінця життя не полишав віри в дипломатію. За два місяці до загибелі він оголосив одностороннє перемир’я, якого дотримувалися всі польові командири. А це руйнувало ще одну тезу російської пропаганди: мовляв, Масхадов більше нічого не контролює і нікого не представляє.
25 лютого 2005 року в посланні до Хав’єра Солани (тоді Верховного представника ЄС з питань закордонних справ і політики безпеки) президент Масхадов згадує, що уважно слідкував за подіями Помаранчевої революції в Україні.
На його думку, велика роль у її щасливому завершенні належала Європейському Союзу. Тож Європа може бути сильною і ефективною, якщо вирішить діяти наполегливо та злагоджено. Масхадов хотів би такої ж ефективності і сили для сприяння припиненню війни й геноциду в Чечні…
Максим Майоров
Facebook 
