Ідея «Сиренки» виникла під час служби Юрія Дуная в Центрі рекрутингу Сухопутних військ. Режисер звернув увагу на кількість громадян Латинської Америки, передусім Колумбії, які приїжджають воювати на боці України.
Його зацікавило, чому люди залишають країну з власною тривалою історією збройних конфліктів і вирушають на війну за тисячі кілометрів від дому.
Шукаючи відповіді, Дунай звернувся до колумбійської літератури. Особливе враження на нього справив роман Хуана Габріеля Васкеса Volver la vista atrás («Озираючись у минуле»), заснований на біографії колумбійського кінорежисера Серхіо Кабрери.
Історія родини, яка пережила громадянську війну в Іспанії, революційні події в Китаї та партизанську боротьбу в Колумбії, допомогла Дунаю замислитися над тим, як досвід насильства впливає на людей і передається між поколіннями.
Згодом режисер повернувся до творів Габріеля Гарсії Маркеса. Так у задумі майбутнього фільму з’явилися магічний реалізм і міфологічні образи, через які автори вирішили розповісти про внутрішні зміни головної героїні.
Книжки, яких бракує українською
Знайомство з колумбійською літературою виявило й іншу проблему — брак українських перекладів сучасних латиноамериканських авторів.
Твори Хуана Габріеля Васкеса видають 30 мовами, проте роман Volver la vista atrás, який вплинув на задум «Сиренки», досі не має українського перекладу. Під час роботи над «Сиренкою» режисер почав вивчати іспанську мову, щоб отримати ширший доступ до літератури та краще зрозуміти культуру Колумбії.
Для Дуная це питання виходить за межі книговидання. Він звертає увагу на те, наскільки мало Україна та країни Латинської Америки представлені в культурному просторі одна одної, хоча безпосередніх контактів між їхніми громадянами стає більше.
«На мою думку, України майже немає в культурному просторі Латинської Америки. Тільки тепер, завдяки безпосереднім контактам між людьми, ми починаємо усвідомлювати, який це великий світ», — зазначає Дунай. Як приклад роботи із закордонною аудиторією Дунай наводить Інститут Сервантеса, який поширює іспанську мову та культуру через освітні й культурні програми.
На переконання режисера, Україні також потрібно активніше працювати з іспаномовною аудиторією. І художнє кіно може стати одним зі способів налагодити такий контакт.
Як українська історія поєдналася з колумбійською міфологією
У центрі сюжету «Сиренки» — 18-річна Марта з Житомирщини, яка вступає до ЗСУ, щоб заробити на лікування молодшого брата. У військовому госпіталі вона знайомиться із 43-річним колумбійським добровольцем Серхіо, який приїхав воювати в Україну заради фінансової підтримки родини.
Попри різницю у віці та життєвому досвіді, герої закохуються й одружуються. Згодом їхня історія набуває рис магічного реалізму, поєднуючи українську воєнну реальність із колумбійськими міфами.
Назва фільму походить від ніжного звертання Серхіо до Марти. Водночас вона пов’язана з міфологічним образом сирени, який сформувався внаслідок поєднання доколумбових вірувань із європейськими традиціями.
Один із використаних у сценарії образів — Бачуе, богиня, яка, за міфом, вийшла з води разом із сином. Через подібні мотиви автори прагнуть передати зміни головної героїні та її сприйняття навколишнього світу.
Дунай наголошує, що колумбійська культура не повинна залишатися лише екзотичним тлом для української історії. Автори прагнуть органічно поєднати культурні традиції двох країн і через колумбійські міфологічні образи розповісти про досвід українських героїв.
Для цього команда планує залучити консультанта з Колумбії, який допоможе достовірно передати місцеві традиції, міфологію, особливості мовлення та повсякденного життя персонажів.
У пошуках партнерів для українсько-колумбійського фільму
Проєкт «Сиренка» отримав грант Українського культурного фонду на написання сценарію та підготовку презентаційного пакета. Грантоотримувачем виступає ТОВ «Тремпель Фільмз». Розвиток проєкту також консультує Пилип Іллєнко як девелопмент-продюсер.
Автори вже підготували два драфти сценарію та провели роботу зі скрипт-доктором. Попереду — подальше доопрацювання історії та пошук міжнародних партнерів.
Оскільки значна частина подій відбуватиметься в Колумбії, команда розглядає можливість міжнародної копродукції. Пошуком потенційних партнерів уже займається Пилип Іллєнко, зокрема на міжнародних кіноринках.
Точну дату початку зйомок поки не визначено. Дунай продовжує службу в ЗСУ та пояснює, що повноцінне кіновиробництво за нинішніх обставин для нього неможливе.
Водночас режисер переконаний, що «Сиренка» має значення не лише як художня історія. На його думку, фільм може допомогти колумбійським глядачам краще зрозуміти український досвід війни, а українським — познайомитися з культурою країни, громадяни якої сьогодні воюють на боці України.
«Кіно — надзвичайно важливий інструмент дипломатії та культурного впливу. А вплив можливий, коли є спільний контекст», — говорить Дунай.
Для авторів «Сиренки» таким спільним контекстом стала війна, яка звела українську військову та колумбійського добровольця. Через їхню історію вони хочуть розповісти про дві країни, які досі мало знають одна одну.
Сергій Мартинюк
