Тема самостійності та незалежності регіонів РФ в останні тижні опинилася у центрі уваги. Представники команди ФБК зробили гучні заяви: у відповідь на промову Гаррі Каспарова на Форумі НАТО у Вільнюсі, що «не треба робити страшної трагедії, якщо від Росії відокремляться Татарстан, Башкортостан чи Чечня», а Росія має «перетворитися з імперії на конфедерацію та парламентську республіку», голова відділу розслідувань ФБК Георгій Албуров, назвав ідею «супермаргінальною».
Цю думку підтримали колишній голова ФБК Леонід Волков та екс-керівник казанського штабу Навального Олег Ємельянов.
Водночас у кількох містах та країнах національні активісти вийшли на пікети, приурочені до Тижня поневолених народів: за незалежність Татарстану, Башкортостану, свободу політв’язнів — національних активістів та регіоналістів. А Нафіс Кашапов, заступник прем’єр-міністра уряду Татарстану у вигнанні навіть провів у Польщі пікет за повернення Японії окупованих після Другої світової війни територій. «Активатика» опитала лідерів національних та регіоналістських рухів, щоб дізнатися, хто стоїть за ними, якою підтримкою користується ідея незалежності та наскільки небезпечно в Росії говорити про незалежність та самостійність своїх республік та регіонів.
Ми поставили їм три запитання:
1. Кому у регіонах цікава незалежність?
2. Наскільки небезпечно бути національним активістом/регіоналістом у РФ?
3. Чи можете ви назвати ініціативи, спрямовані на отримання більшої самостійності чи незалежності, у вашій республіці/регіоні?
Activatica
