Австралія знаходиться на роздоріжжі азійсько-тихоокеанського регіону і має велике стратегічне значення для протидії російсько-імперським силам та їх союзникам в поширення інформаційної агресії та свого впливу.
Сюди, після ІІ Світової війни переселилося з Європи багато українців, які були активістами різних організацій, насамперед ОУН. Перша українська громада Південної Австралії була заснована у травні 1949 року. Протягом кількох наступних років виникли громади в інших штатах.
Перше Об’єднання українців Австралії було утворене 10 червня 1950 року на першому загально-австралійському з’їзді українців.
На четвертому з’їзді у 1953 році був створений Союз українських організацій Австралії (СУОА), що до цього часу координує діяльність громад та інших українських організацій, представляє австралійських українців у їх зносинах з представниками української діаспори в інших країнах світу.
Зрозуміло, що в процесі діяльності цих організацій за багато років, відклалися певні архіви, які в нашу цифрову епоху ще належить зібрати і впорядкувати для того, щоб виставити їх онлайн на сайті Архіву ОУН, а в ширшому розумінні, – для того щоб створити доступну для користувачів автоматизовану базу даних. Та й зберегти ці документи фізично, систематизувати й описати їх, адже час стирає не тільки людей…
Особливу зацікавленість у дослідників викликають нині документи АБН, адже й минулоріч відновлений АБН, як Антиімперський Блок Народів, продовжує роботу своїх попередників, спрямовану на розвал російської «тюрми народів».
Архівні документи щодо діяльності АБН в Австралії та Новій Зеландії виявив у своєму архіві видатний діяч української громади Ярослав Дума.
Це шість випусків Інформаційного листка, які висвітлювали судовий процес над Богданом Сташинським, – агентом КГБ, який вбив провідника ОУН Степана Бандеру в 1959 році. Крім них, це Комунікат «Української кореспонденції» на цю ж тему та вирок суду в Карлсруге (місті, де проходив процес).
Привертає увагу й повідомлення про візит до Токіо Голови ЦК АБН Ярослава Стецька на запрошення колишнього прем’єра Японії Нобосуке Кіші 6 жовтня 1962 р.
В телеграмі з Японії повідомляється: «Конференція Антикомуністичної Ліги народів Азії в Токіо одноголосно прийняла резолюцію АБН про розподіл Російської імперії на національні незалежні демократичні держави усіх уярмлених народів (…) Резолюцію вносив турецький делегат, підтриманий пакістанським, китайським, японським, маляйським делегатами». В повідомленні зазначається, що позиція НТС (російський Народно-трудовой союз) зазнала повного фіаско*.
Інший документ охоплює ширше коло діяльності. Це детальний звіт АБН в Австралії та Новій Зеландії за час від 4 серпня 1956 до 31 грудня 1960 року, складений Канцелярією Української Делеґатури АБН в Мельбурні. Тут – і про фінансові справи (вони займають 2/3 звіту), і про те, як важливо утримувати місію АБН на Формозі (нинішній Тайвань), про створення Протибольшевицького фронту на Далекому Сході.
Дуже цікаве місце звіту займає інформація секретаря й референта зовнішніх зв’язків під назвою «Коротка історія Української Делеґатури та Українських відділів АБН» а також «Зовнішня діяльність». В останній, зокрема, йдеться про активну діяльність місцевих осередні АБН під час XVI Олімпіади в Мельбурні 1956 року (в документі помилково вказаний 1958 рік), про контакти зі спортивними делегаціями різних країн, заяви, конференції та роздачу агітаційних матеріалів. У звіті також повідомлється про участь делегації АБН в ІV Конференції Антикомуністичної Ліги Азіатських Народів (АПАКЛ), яка проходила у квітні 1958 року в Бангкоку а також про інші події.
Копії цих та інших архівних знахідок були люб’язно надані п. Ярославом Думою в розпорядження Архіву ОУН та редакції АBN-correspondence. Незабаром самі документи будуть систематизовані й виставлені онлайн.
Сподіваюся, що ця знахідка покладе початок процесу систематичного виявлення документів Українського Визвольного руху та визвольних рухів інших народів на терені Австралії.
______________________________
*Згодом НТС, відомий своєю проімперською позицією, вийде зі складу світових антикомуністичних організацій.
Архів ОУН
