“Якого біса ми вклали стільки грошей до Вірменії”? — кричить Мардан із екрана головного патріотичного каналу. У чому переполох? Що сталося, Мардане? Після темних часів нашестя варварів італійські міста довго не могли оговтатися, але після середньовіччя сюди прийшло Відродження. Прекрасний Кавказ, золотий наш Кавказ, на нього напала варварська сарана з московського Кремля і кілька століть занурила його в темні часи, проливаючи кров і знищуючи сили. 26 березня 1988 року, відразу після Сумгаїта, до Єревану приїхала знімальна група Генріха Боровика. Майстер жанру найвищого класу. Сюжет класичний, із зав’язкою, розвитком, кульмінацією та розв’язкою. З ознаками академічності та об’єктивності. І з цієї пропагандистської видимості неупередженості вся аудиторія має твердий висновок — ми на боці вірменського народу. Декілька непомітних деталей, бачите — в Азербайджані, як і в Єревані був мітинг, але виявили провокатора, який брехня — опис теж вражає — рукостий. Його виявили, він утік. Але провокація спрацювала, тому й група азербайджанців таки виїхала для вчинення заворушень. І психологічний гіпноз пропаганди починає спрацьовувати.
З тих часів Азербайджанська сторона викликає підозри у московсько-центричного обивателя. До того ж вони привчили нас до того, що чеченці терористи, Дудаєв бандит, Звіад Гамсахурдіа нацист, в Україні укронацисти та бандерівці. Доктрина таємничого майстра Лук’янова означала, що КДБ СРСР і Міністерство Оборони СРСР направляє до країн, які мають намір відновити державність, спеціально навчених озброєних фахівців, які споряджені для того, щоб боротися з бандерівцями, звіадистами, дудаївцями та азержайжданськими. У Грузії це Абхазія та Південна Осетія, у Молдові це Придністров’я. В Україні це Крим та Донбас, в Азербайждані це Карабах. Запускаються механізми старовинних занедбаних міжнаціональних конфліктів. Між осетинами та грузинами, між абхазами та грузинами. І вся преса в Росії та на заході починає вкидати наративи.
Азербайджан з Карабахом, Грузія з Південною Осетією та Абхазією, Україна з Кримом та Донбасом, Молдова з Придністров’ям — це колонії російської імперії, країни, які були окуповані Росією і які росія піддала однаковій, стандартній технології підпорядкування. І зі своєю мережею пропаганди, яка історію агресії Росії проти цих країн часів Горбачова та Єльцина піднесла як міжнаціональні конфлікти та громадянські війни. Рейдерське бандитське захоплення передбачає силовий каральний етап та юридичне прикриття. За документами все має бути чистим — ось девіз бандитських юристів, ким фактично є Володимир Путін. Щоб юридично оформити відторгнення Карабаха, необхідно взяти його під свій силовий контроль, а потім записати до конституції країни, до якої його перекидають. До Росії чи проксі Росії — Вірменії. Поки силовики та юристи трудяться на своїй галявині, апостоли, продавці гербалайф із піраміди таємничого майстра, обставляють рейдерське захоплення історією із застосуванням ефекту Расемона. Азербайджанський народ у цій піраміді як українські бандерівці, грузинські нацисти, молдавські націоналісти, чеченські терористи.
I NEWS (Ichkeria News)
