В Українському кризовому медіа-центрі відбулася презентація книги «Нарис історії Антибольшевицького блоку народів». Її автор – історик, викладач, дослідник новітньої історії України та Холодної війни, доктор філософії Григорій Рій свого часу взявся за цю роботу через те, що в Україні мало хто був обізнаний з цією організацією, яка об’єднувала представників поневолених народів в період Холодної війни.
«Ініціатива її створення виходила від Організації Українських Націоналістів (бандерівців). В листопаді цього року виповнюється якраз 80 років з часу проведення першої конференції поневолених народів. В рішеннях тієї конференції йшлося про те, що є потреба створити таку організацію, яка б об’єднала поневолені народи для боротьби за незалежність. Щоб вони стали промоутерами національних революцій і розвалили зсередини комуністичну імперію», – розповів Григорій Рій.
В той час в умовах Другої світової війни реалізувати таке структурне об’єднання не вдалося. Після закінчення війни, в 1946 році у Мюнхені українці, білоруси, чеченці, татари, донські козаки створили Антибольшевицький Блок Народів. Пізніше до них доєдналися угорці, словаки, хорвати.
«Історію АБН варто розглядати у контексті історії Холодної війни, – радить автор. – Навіть меседжі використовувались однакові, і перший з них стосувався антикомунізму. Він став об’єднавчою ідеєю для західних демократій. Це будо дуже помітно на перших післявоєнних виборах в Італії, де Сполучені Штати, ЦРУ мусили серйозно включитися для того, щоб їх не виграла комуністична партія».
Період найбільшої активності блоку припадає на відрізок часу перед Корейською війною. З 1949 року, коли утворились дві Німеччини, і почали розвиватись події на Корейському півострові, світ підійшов до межі глобального протистояння. Радянський Союз з одного боку і США з іншого були втягнені у проксі-війну, і це дозволяло формувати надії в середовищі АБН на те, що от-от і Третя світова може розпочатися.
«Українці мали контакт з підпіллям всередині країни, і це був вагомий аргумент для того, щоб вести діалог із західними розвідками. Пізніше, коли відносини між СССР і США теплішали, АБН критикував таку політику західних демократій», – визнав історик.
Книга побудована на архівних документах, які раніше не були відомі. У 2017 році Григорій Рій отримав грант на поїздку до Лондона від Наукового товариства імені Шевченка у США, відвідав архів ОУН і завдяки фінансовій допомозі Ліги Українців Канади видав книгу. Як виявилося, в історії Антибольшевицького Блоку Народів не поставлена крапка. Щоправда, організація тепер боротиметься не з більшовиками, а з імперією.
«На початку дев’яностих цивілізований світ вирішив, що загроза з Півночі назавжди усунута, і це зіграло злий жарт з Україною, – зазначив виконавчий директор Антиімперського Блоку Народів Олег Вітвіцький. – Сьогодні ми говоримо про значно ширший контекст антиімперської боротьби. Справа АБН у свій час на початку дев’яностих не була фактично завершеною. Зважаючи на це, ми переосмислюємо, як продовжити цю боротьбу». З його слів, у середовищі організованого націоналістичного руху ідея відновлення АБН як антиімперського блоку народів з 2000-х вже існувала. Було чимало рішень, дискусій, але бракувало серйозного подразника. Таким подразником стали події 24 лютого 2022 року.
«На великому зборі Організації Українських Націоналістів (бандерівців) було прийнято рішення про відновлення діяльності АБН. Але ми дивимось не на формалізовану структуру, а на роботу та її напрямки», – підкреслив Олег Вітвіцький.
Прес-центр УКМЦ
