Референдум 21 березня 1992 року показав, що прагнення татар до зміцнення своєї державності нікуди не поділося і будь-якої паперової республіки татарам замало. Із 81,7% тих, хто взяли участь у референдумі, 61,4% проголосували «ЗА».
Важливо відзначити, що референдум був справжнім — на відміну від тієї показухи, що організовує Москва, ніхто не захоплював Татарстан зовні й не проводив голосування під дулами автоматів.
Ми не знаємо, який відсоток серед тих, хто голосував, становили татари, але знаємо, що навіть представники інших народів Татарстану голосували «ЗА». Тому що це їхній дім. Так, вони не татари, але Татарстан їхній дім і вони не хочуть, щоб у будинку був московський окупант.
Саме завдяки бажанню татар мати свою державу, з’явився пост президента РТ, який Мініханов успішно продає Москві, наплювавши на всі мрії татарського народу про свободу та незалежність. Він навіть не згадав цього дня про референдум. Не згадав, адже Татарстан не входив до Росії. Москва експлуатує республіку без жодної згоди з боку населення. Мініханів це чудово знає та розуміє, але переслідує особистий грошовий інтерес. Колись за все доведеться відповідати перед народом.
