Конференція об’єднала представників держав-учасниць ОБСЄ, міжнародних організацій, національних правозахисних інститутів та громадянського суспільства. У центрі обговорення були питання попередження тортур, боротьби з безкарністю, захисту жертв та зміцнення міжнародних механізмів контролю за дотриманням прав людини.
Від імені Уряду Чеченської Республіки Ічкерія у вигнанні Уповноважений з прав людини Роза Дунаєва виступила з доповідями російською та англійською мовами на обох сесіях конференції.
У своїх виступах ми звернули увагу учасників на систематичні порушення прав людини в Чеченській Республіці Ічкерія. Протягом багатьох років документуються тортури, насильницькі зникнення, викрадення людей, позасудові страти, сфабриковані кримінальні справи та практика колективного покарання.
Особливо зазначалося, що однією з головних проблем залишається відсутність незалежного міжнародного моніторингу. Міжнародні організації та незалежні правозахисні структури, як і раніше, не мають повноцінного доступу до регіону, що робить об’єктивну перевірку фактів практично неможливою. В результаті багато жертв і свідків продовжують мовчати, побоюючись переслідування та розправи над собою та своїми родичами.
Ми також привернули увагу до ще однієї серйозної та найчастіше недооціненої проблеми — відсутності ефективного захисту та реабілітації постраждалих. Люди, які пережили тортури та інші тяжкі порушення прав людини, часто залишаються без психологічної допомоги, медичної підтримки та програм відновлення. Фактично жертви виявляються віч-на-віч із наслідками пережитого насильства, що лише посилює атмосферу страху, безкарності та безвиході.
Окремо було порушено питання про долю чеченців, депортованих або під загрозою примусового повернення з європейських країн. Ми продовжуємо отримувати варті довіри відомості про те, що після повернення багато хто зазнає довільних затримань, тортур, кримінального переслідування за сфабрикованими звинуваченнями або примусу до участі у війні Росії проти України. У зв’язку з цим ми закликали держави-учасниці ОБСЄ суворо дотримуватися принципу невисилки (non-refoulement), не допускаючи повернення людей туди, де їм загрожують тортури, насильницьке зникнення, довільне позбавлення волі чи інші грубі порушення прав людини.
У ході виступу було подано конкретні випадки.
Ми розповіли про трагедію сім’ї Алхазових, яка зазнала жорстоких переслідувань. Незважаючи на те, що сім’ї вдалося покинути Чечню, у 2022 році двоє її близьких родичів загинули після важких тортур. Сьогодні члени сім’ї продовжують шукати захист у Німеччині, і ми сподіваємося на справедливе та гуманне рішення німецької влади.
Також було представлено випадок родини Шахбієвих, чиї сини були змушені залишити батьківщину, відмовившись брати участь у війні проти України. Після їхнього від’їзду співробітники силових структур переслідували їхніх родичів, включаючи літніх батьків, застосовуючи насильство та тортури з метою отримання інформації про їхнє місцезнаходження.
Окрема увага була приділена справі Мансура Мовлаєва, яка нині домагається міжнародного захисту в Казахстані. За наявними відомостями, його сім’я також зазнавала переслідувань, викрадень та тортур. Ми висловили сподівання, що влада Казахстану ухвалить справедливе і гуманне рішення про надання йому притулку.
За підсумками конференції учасники підтвердили спільну позицію: застосування тортур не може бути виправдане за жодних обставин. Міжнародна спільнота має домагатися притягнення винних до відповідальності, забезпечувати захист постраждалих, відновлювати незалежний міжнародний моніторинг та гарантувати жертвам доступ до медичної, психологічної та соціальної реабілітації.
Уряд Чеченської Республіки Ічкерія у вигнанні продовжить документувати порушення прав людини, співпрацювати з міжнародними правозахисними механізмами та домагатися того, щоб голоси жертв були почуті, а винні понесли відповідальність відповідно до міжнародного права.
