13 жовтня у центрі Варшави пройшов мітинг, присвячений Дню пам’яті захисників Казані – Хәтер көне. Акцію організував політемігрант Нафіс Кашапов, який живе в Польщі, представляє Лігу вільних націй і «уряд Татарстану у вигнанні». Солідарність із Кашаповим виявили представники білоруської опозиції (традиційно по неділях о 14 годині дня біля пам’ятника Копернику свої мітинги проводять саме вони), представники народів Кавказу та делегат «З’їзду народних депутатів» Іллі Пономарьова Дмитро Ушацький.
Незважаючи на зливу, зібралося понад тридцять осіб, яким Нафіс Кашапов роздав плакати власного виготовлення. Написи на плакатах були різними мовами — російською, татарською, українською, білоруською, польською, англійською.
- «1552 року 180-тисячні російські війська в Казані знищили татар, а сьогодні цей геноцид триває в Україні»;
- «Іван IV у 1552 р. знищив державу татар, Путін продовжує його справу»;
- “15 жовтня 1552 – Татари не забувайте цю дату”, – говорили написи на плакатах.
На мітинг прийшло кілька представників Чеченської республіки Ічкерія (ЧРІ) у вигнанні.
Першим мікрофон отримав почесний консул ЧРІ у Польщі Адам Боровський .
— Росія має розвалитися і потім буде мир. Поки що Росія велика, поки Путін при владі — миру не буде. Усі народи, які називають себе вільними, мають все зробити, щоб Україна побила Росію. [Тоді] буде вільний Татарстан, буде вільний Крим, Вільна Ічкерія… І буде Білорусь без Лукашенка, — сказав Боровський.
Ще один представник ЧРІ, блогер та прес-секретар воюючого на боці України добровольчого чеченського батальйону Іслам Бєлокієв заявив, що він прийшов «висловити свою солідарність пригнобленому народу».
— Нас поєднує одне — нас усіх пригнічує Росія. Пригнічує як башкирський народ, який русифікують насильно, намагаються позбавити його культури, мови, релігії — так само і татар, і чеченців, і дагестанців, чувашів, якутів, білорусів… І ми, перебуваючи сьогодні в Польщі, висловлюємо солідарність з польською народом. Тому що поляки не з чуток знають, що таке «русскій мір», російський «імперіалізм», — заявив Бєлокієв, уточнивши, що не має «нічого проти російського народу» і готовий жити на рівних на Кавказі з росіянами, які оберуть свободу.
Нафіс Кашапов згадав у своєму виступі, що ставлення влади до Хәтер Көне змінилося з приходом Путіна. За словами Кашапова, його брата-близнюка Рафіса, який зараз як політбіженець проживає у Великій Британії, татарстанські силовики під надуманими приводами затримували «п’ять чи шість разів», щоб не допустити його участі в акції. А останні кілька років влада Татарстану взагалі забороняє проведення мітингів на згадку про день завоювання Казані Іваном Грозним у 1552 році, нагадав громадський діяч.
Як уже розповідали «Idel.Реалії», 12 жовтня поліція затримала в республіці кількох татарських активістів перед груповим намазом, приуроченим Хетеру. А активісту Рафіку Каримулліну силовики вручили застереження, заявивши, що його особистість «свідчить про передумови для здійснення екстремістської діяльності», а намаз не узгоджений із владою.
Після мітингу кореспондент «Idel.Реалії» поцікавився у Нафіса Кашапова, чому, на його думку, влада настільки жорстко бореться з національними активістами, оголосивши де-факто публічні заходи, присвячені Х?тер К?не, поза законом.
Кашапов припустив, що Кремль взяв курс «на міжнаціональну та міжрелігійну війну». Причому у випадку з татарами, додав громадський діяч, правлячий режим боїться, що «татари прокинуться і мститимуть за минуле».
— Але ж цього не буде. Казань багатонаціональна і люди там живуть у світі. Не було в Татарстані жодних міжнаціональних воєн за всі 35 років з моменту розпаду СРСР. Але Москва не залишає спроб роздратувати людей інших національностей, — поділився своєю версією Кашапов.
Ібрагім Яганов , представник Черкеського національного руху, упевнений, що закручування гайок у національних республіках — свідчення того, що в Росії розпочалася підготовка до громадянської війни.
— Створено таку організацію, яка називається «Російська громада». Росія переконалася, що війну в Україні вона не виграє, і почала готуватися до громадянської війни усередині. Процес погіршуватиметься в міру розвитку страху Росії перед кінцем імперії. Це просто агонія, то гинули всі імперії. І сьогодні гине російська імперія, вважає Яганов.
Представник Черкеського національного руху додав, що прийшов на мітинг, присвячений Хәтер көне, бо це загальноросійський біль.
— Історія невблаганно йде вперед, імперії пішли у минуле, а російська імперія досі жива. І в цій імперській в’язниці окрім кавказців, окрім татар живе дуже багато народів. Багато хто взагалі загинув… Тому нам дуже важливо консолідуватися і дотиснути цю імперію. Народи мають здобути свободу і право на самовизначення, — сказав Яганов.
Представник «З’їзду народних депутатів» Іллі Пономарьова Дмитро Ушацький , який дотримується регіоналістських позицій (він виступає за незалежність від Москви «Балтійської республіки» — таку назву для свого краю віддають перевагу регіоналістам з Калінінградської області), заявив, що «історія штурму Казані що з неї «по суті почалося формування імперії, що існує досі».
Ушацький згоден із Ягановим у тому, що спроби закрутити гайки щодо націоналістів та регіоналістів — «показник агонії».
— Усі противники так званого «розпаду» кажуть, що немає відцентрових настроїв у регіонах, ось силовики й підтримують цю картинку репресіями. Ситуація нагадує кінець вісімдесятих. Ніхто ж всерйоз не думав, що Литва, Латвія, Естонія відокремляться, окрім людей у країнах Балтії. А в результаті навіть у Москві люди виходили за їхню незалежність. Просто зараз у людях усе це спить, вважає Дмитро Ушацький.
У Варшаві пройшов мітинг, присвячений Дню пам’яті захисників Казані
2023 року татарським активістам у Казані також відмовили у проведенні мітингу на честь Дня пам’яті. Група представників національного руху зібралася біля вежі Сююмбіке, щоби помолитися.
- Хәтер көне (День пам’яті) відзначався татарською громадськістю з 1989 року: спочатку це була багатотисячна хода центральними вулицями Казані. У 2000-х роках влада ходу заборонила, дозволивши проводити лише мітинг, який спочатку проходив на Площі Свободи, потім біля площі перед театром Камала, а потім у парку Тінчуріна.
- На Хәтер көні згадуються події жовтня 1552 року, коли війська Івана Грозного захопили столицю Казанського ханства. Татарські вчені вважають це поворотним моментом в історії татар: нація втратила незалежність, за Казанським упали інші татарські ханства.
Андрій Григор’єв
Idel.Реалии
