Skip to main content

Антиімперський Блок Народів

Російська пропаганда намагається показати війну як протистояння «Росії та України». Але на українському боці воюють і ті, для кого Москва — не абстрактний геополітичний противник, а імперський центр, який десятиліттями поневолював їхні народи.

Найяскравіший приклад — чеченці.

Батальйон імені Джохара Дудаєва воює за Україну ще з 2014 року. Після початку повномасштабного вторгнення його бійці брали участь у боях на Київщині, а спеціальна група Adam Group діяла під час звільнення Ізюма. Чеченські підрозділи також воювали під Бахмутом. У 2025 році командири батальйону прямо заявляли: для них війна в Україні є продовженням боротьби за незалежність Ічкерії.

Поруч із ними воює батальйон імені шейха Мансура. Його бійці — прихильники незалежної Ічкерії, багато хто має досвід попередніх чеченських воєн. У 2025 році вони розповідали, що після збільшення кількості добровольців частина сил вирушила на Луганський напрямок, а їхнє формування — на Донецький.

Є й інший вимір — Сибірський батальйон, у якому служать, зокрема, якутські та бурятські добровольці. Підрозділ брав участь у боях за Авдіївку, а у березні 2024 року разом з іншими російськими добровольчими силами здійснив рейд у Курську та Бєлгородську області. У липні 2026 року українська військова розвідка показала його бойову роботу на Запорізькому напрямку.

До українських сил долучаються й кримські татари. За даними Центру протидії дезінформації, близько двох тисяч кримських татар служать в українських Силах оборони; після окупації Криму створювалися, зокрема, окремий батальйон «Крим» та формування імені Номана Челебіджихана.

Це принципово важливо.

Імперія змушує поневолені народи воювати за неї. Але частина цих народів уже воює проти імперії.

Для чеченця це боротьба за Ічкерію. Для кримського татарина — за повернення додому. Для представників народів Сибіру — можливість побачити майбутнє своїх республік без московського диктату.

Україна стала місцем, де ці боротьби перетнулися.

І саме тому російсько-українська війна має ще один вимір, про який Москва воліє не говорити:

це не лише війна України за виживання. Це також війна, у якій представники поневолених Росією народів отримали можливість повернути зброю проти імперського центру.

Більше з категорії

Поразка росії та кінець Лукашенка: Чернігів відвідав титан білоруського спротиву Зянон Пазьняк 28 Вересня, 2026 Визвольні рухи Цими вихідними Чернігів став осередком важливих геополітичних подій. До «північної столиці» завітав Зянон Пазьняк —…
Удмуртія створює власний голос: перші вільні вибори поза московською системою 26 Вересня, 2026 Визвольні рухи 20 вересня 2026 року в Удмуртії завершилися вибори до Ради представників народів Удмуртської Республіки —…
Декларація про державний суверенітет Чувашії 22 Вересня, 2026 Визвольні рухи 21 вересня, в день Чÿклеме — стародавнього чуваського свята, пов'язаного з урожаєм і осіннім рівноденням…
Президент Антиімперського Блоку Народів Олег Медуниця виступив перед учасниками ІІ З’їзду прихильників незалежності Бурятії 20 Вересня, 2026 Визвольні рухи Олег Медуниця закликав консолідувати зусилля у боротьбі проти спільного ворога – московської імперії. Він підкреслив,…
“Весна народів” 2.0. Як не втратити визвольну революцію 19 Вересня, 2026 Визвольні рухи Крізь призму часу ми можемо побачити процеси, що постійно повторюються. Одним із таких є розпади…
Від діаспори до політичної нації: як черкеси повертають собі голос 16 Вересня, 2026 Визвольні рухи Черкесів розкидало по світу не добровільне переселення, а війна та імперське завоювання Кавказу. Після завершення…