Спекотним видався початок останнього місяця літа 2024 року. Путінським найманцям підвищують трунні. Продовжуються посадки відомих сановників. Російських політзеків обмінюють на вбивцю зі шпигунами та шахраями. Дружків Путіна громять то в Малі, то в Бангладеш. Але головне — в Україні та Росії. Курська область – вже не зовсім РФ. Над російськими селищами піднімаються українські прапори. Війська РФ залишають п’ятитисячну Суджу. «Вчіть мову, готуйтеся до референдуму».
Не підводний човен, а область
З кінця липня на головному фронті спостерігалася видимість затишшя. Проте продовжувалися акції українських безпілотників. Зокрема, удару зазнало НУО автоматики в Єкатеринбурзі, що випускає засоби автоматизації та системи управління міжконтинентальними балістичними ракетами морського та шахтного базування.
“Вагнерівська” банда розгромлена в Малі. Переможці-туареги показово сфотографувалися із прапором України. У дії – міжнародна солідарність визвольних рухів. Підтверджується установка АБН про розгортання антикремлівської, антиімперської боротьби на всіх континентах.
У ті ж дні в РФ пошкоджено чотири пускові установки ЗРК С-400 “Тріумф”. А підводний човен «Ростов-на-Дону», приписаний до Севастополя, тепер відзначає свій тріумф на дні Чорного моря.
Все це виявилося прелюдією. 6 серпня дихання війни відчула у собі Курська область Росії. Що й стало суттю дня.
22-а окрема механізована бригада ЗСУ прорвала кордон РФ і рушила вглиб Курщини. У першу ж добу взято одинадцять населених пунктів. Рунет заповнився несамовитими криками «військоров». Наступного дня фактично здане невелике, але оперативно значуще місто Суджа. З газовимірювальною станцією та прилеглим залізничним вузлом.
Міноборони РФ заплуталося у своїх реляціях. То оголошують про відступ ЗСУ з Курської області (зауважимо: їхній відступ, а не свій наступ). То прибирають цей текст зі свого офіційного майданчика. Герасимов обіцяє Путіну «вийти на держкордон» (про більше не мріє). Але у військовому плані на момент написання цього тексту війська РФ нічого не змогли протиставити українській 22-й бригаді. Виски дебіла Медведєва та жалібні звернення до Заходу — українці нас бідних б’ють-кривдять, дядьку, допоможіть! — це поки що все, що Кремль знаходить у відповідь.
Припинення експорту російського газу до Європи? Ослаблення тиску на Харківщині та Донбасі? Закріплення на плацдармі російської території Проясниться найближчими днями. Але вже ясно: війна прийшла до Росії всерйоз і надовго, агресор змушений оборонятися.
«Хижих мечем миримо» – девіз 22-го ОМБр ЗСУ. «Хижих мечем утихомирюємо» . У цьому вся суть операції ЗСУ. У цьому є суть війни, яку веде Україна.
Не дивно, що на цьому тлі з’явилися повідомлення про протести у Північній Осетії. Місцеві громадські діячі закликали оприлюднити цифри втрат та припинити заклик мешканців республіки на «СВО». Мало хто готовий віддати життя за імперську гнусь Кремля.
Нова еліта без гаджетів
Ще до курских подій було зрозуміло: ресурс окупантів тане. Влада оголосила акцію «Приведи добровольця та отримай 100 тисяч рублів». Щоправда, у Пітері роблять простіше: силоміць змушують здавати друзів, інакше позбавлять премії чи звільнять.
Самим майбутнім мародерам Путін пообіцяв виплату 400 тисяч рублів чисто від себе. Владі регіонів рекомендовано виплачувати 400 тисяч понад те. Тобто щонайменше 800 тисяч, а реально ще більше. Там і гробові, і таке інше в тому ж дусі. У Пітері, наприклад, у сумі виходить 2,5 мільйони.
Але не все коту масляна. У тих, хто погодиться померти за фюрера, на фронті заберуть гаджети. Щоб не кортіло заходити в інтернет і дзвонити родичам. Вже є кадри із пробитими цвяхами телефонами. Логіка у діях армійського начальства очевидна: створено ці пристрої на бездуховному Заході. Занадто багато знатимеш, надто багато про що замислишся. Та навіть якщо зроблено в Китаї… Хоча шорсткості з Пекіном не заважають Путіну здавати товстосумам Сі Цзіньпіна російську тайгу.
Зате у окупантів, що вижили, з’являються бонуси. Наприклад, кремлівський тимчасовий правитель нещодавно доручив розглянути можливість залучення учасників війни в Україні до виховної роботи з дітьми. Благо, серед них повно педофілів та ґвалтівників. Традиції путінізму зберігаються та примножуються. Втім, «свошників» у Росії регулярно б’ють. Найчастіше на вулиці, але вже навіть у поліції. Новини такого роду перестали бути сенсаційними. Глибинний народ знаходить способи висловити свою симпатію до режиму та його політики. Поки що у стриманій формі мордобою.
Арешт паркових патріотів
Вже заведено, що кожного місяця має бути заарештовано чергового дружка Шойгу. Цього разу Дмитро Булгаков, який перетворив 9 мільйонів пайків на свої кишенькові 1,3 млрд рублів. У будинку полководця знайдено художню галерею, де з картин на глядача дивляться лики Шойгу, Герасимова, Цалікова, Шевцової та самого Булгакова. Більшість фігурантів знято з посади, хтось заарештований. Хороша компанія підібралася.
Затримано Дмитра Савельєва, який сімнадцять років просидів у Раді Федерації. Прямо там його взяли. Повідомляється, що за вбивство бізнес-партнера він заплатив 100 тисяч доларів колишньому співробітнику ФСВП. Веселі звичаї у них там у парламенті. І рідко безпонтові: ніхто не вбитий, зате Савельєв сидить. Ухилитися від в’язниці не допомогла сама істерична любов до Путіна. Не дарма Росією давно ходить приказка: «Тих, хто любить Путіна, не любить навіть сам Путін».
5 серпня заарештували директора парку “Патріот” В’ячеслава Ахмедова. До купи взяли генерал-майора Володимира Нестерова. Заступник начальника Головного управління інноваційного розвитку Міноборони виявився надто інноваційним. У путінській РФ епохи «СВО» подібне не вітається. Затримані начебто вкрали бюджетні гроші. Знайшли чим здивувати, та ще й на копійки: 40 мільйонів рублів. Несерйозно. Але тому непатріотично.
Великий обмін
Колись: “Обміняли хулігана на Луїса Корвалана”. Тепер: «Обміняли тут людей на вбивць та на бл@дєй». Корвалани залишилися далеко у минулому. Але такі порівняння образливі для хуліганів. Хоча варто порадіти за Олександра Скочиленка.
Практично всі обмінені репрезентують опозицію мирнопротестну, рукопожатну — тобто. безглуздо-терпильську. Бійців, зрозуміло, Путін випускати не ризикнув. Не дивно, що одразу після прильоту Ілля Яшин та Андрій Пивоваров почали розповідати, як погано накладати санкції на РФ, як тюремники у глибині душі нормальні мужики, як не можна донатити ЗСУ, та й взагалі триколор – це святе. Пивоварова можна в принципі прогорнути, бо не фігура. Але й Яшин повів у тому, що свобода прийде раптово, треба лише почекати. Ще чіткіше окреслив цю стратегію Володимир Кара-Мурза. Він навіть визначив термін: «впаде у три дні» — тільки не уточнив, у якому році.
Загалом «російські політики»… Загальновідомо: кожен, хто приймає легальність РФ, працює на ворога. Решта деталей. Але наголосимо на важливому: гідно виступив один із звільнених — меморіалець Олег Орлов.
Політзек-піаніст Павло Кушнір, який загинув від сухого голодування в СІЗО Біробіджана, у своєму земному житті не побачить раптову свободу. Зрозуміло, у списку на обмін його не було. Як не було ні Дарії Трепової, ні Руслана Зініна, ні інших в’язнів совісті та боротьби.
Що ж до протилежної сторони, то там все коментувати нема чого. Феесбешний кілер Вадим Красіков – справжній герой держави РФ. Хоча незрозуміло, чому імперія відмовляється від інших своїх героїв. Наприклад, нещодавно суд позбавив Ірека Магасумова звання Героя Росії. Учасник «СВО» лише вбив 18-річну дівчину, за що йому впаяли 11 років. Натомість він знову попрямував на фронт. Владлен Татарський сміється з пекла. Але, напевно, обурився б: чому зрікаються героя? Чого соромитися? “Своїх не кидаємо” … Ага, як же.
За ким правда
Колишні «системні політзеки» розпинаються даремно. Збіг їхній час. Навіть якщо уявити, ніби колись воно витікало. Опір путінської тиранії продовжується. У тому числі у тилу.
30 липня в результаті партизанської операції одночасно спалахнули чотири електропідстанції в окупованому Криму. 1 серпня в Омську підпалили нафтозавод. Українські БПЛА? Далеко від фронту… 6 серпня пожежа охопила підприємство Транснафти в Усинську. Приблизно в ті ж дні група «Право сили» спалила чотири трансформатори на Московській залізниці. Декілька аналогічних акцій організував і РДК. Не говоримо про основну активність безпосередньо на фронті).
Курщина – проба пера. Відчутно відчувається наближення нових часів. Наближають не Яшин із Пивоваровим. Історію роблять Денис Нікітін та Дар’я Трепова, Максиміліан Андронніков та Ільдар Дадін. За всіх відмінностей борються за визволення всіх народів.
Щойно показала шлях Бангладеш. Повстала вулиця знесла уряд путінської подруги Хасін Вазед. Путінський режим, разом із усіма сателітами, буде знищено спільно. Усім світом. Хижих мечем упокорять.
Федір Шапоренко
