12 липня, у Мельбурні, Австралія відбувся чин похорону. Моє слово при труні:
“Шановна громадо, високодостойні святі отці, дорога родино, що перебуває у смутку. Сьогодні тут, у Мельбурні, ми зібралися з усього світу, щоб провести в останню путь Стефана Романіва.Друг Стефан був довголітнім Провідником нашої організації – Організації Українських Націоналістів з під стягу Степана Бандери. Праця в ній не є легкою і часто є небезпечною. Вимагає відданості і жертовності. Ми повсякденно з ним працювали. І для нас він був не просто керівником. Він був другом, наставником, порадником і людиною, яка мала безумовний авторитет.Народжений у далекій від України Австралії, він здобув своєю працею і талантом визнання українців усього світу. До його порад, пропозицій, публічних виступів прислухалися керівники громадських організацій, впливові політики і звичайні українські активісти у всьому світі.У нього було безліч позитивних рис, які можна описувати довго. Я зупинюся на одній. Це його любов! Любов людини з великим серцем, у якому місце було усім!У першу чергу його родині. Коханій дружині, дітям, онукам, яких він обожнював. І до яких завжди намагався якнайшвидше потрапити після довгих відряджень по усьому світу.Любов до України і української нації! Землі, яка лежить далеко від Австралії, а народ якої постійно страждав від дій підступного агресора, який намагався його знищити. І ця любов давала йому сили боротися за Україну і жити для України. У цій діяльності друг Стефан часто обмежував себе, свої потреби, не шкодуючи навіть свого особистого здоров’я.Від імені Організації Українських Націоналістів висловлюю щирі співчуття родині і усім тим, для кого Стефан Романів був близькою і дорогою людиною. Це велика втрата для нас і нашої Великої Української Справи!Спи спокійно, дорогий друже! Пам’ять про тебе назавжди у наших серцях і ми продовжимо твою справу.Хай здобудеш ти царство Небесне!”
