У Чечні та Дагестані знову відключили інтернет. Чергове обмеження зв’язку російська влада виправдовує боротьбою з тероризмом, але все виглядає значно простіше: Кремль боїться власних громадян. Відключення телекомунікацій у неспокійних регіонах стало вже звичною практикою російської держави. Тепер, здається, це відбувається щоразу, коли Кремль відчуває, що ситуація виходить з-під контролю.
Уже кілька років у Чечні, Дагестані та Інгушетії влада періодично глушить мобільний зв’язок та інтернет, особливо під час акцій протесту чи загострення конфліктів. Наприклад, під час демонстрацій у Дагестані проти мобілізації у вересні 2022 року або під час заворушень у Махачкалі в 2023-му. Зараз історія повторюється: місцеве населення помічає перебої з доступом до мережі, особливо вночі.
Цього разу офіційною причиною блокування стало твердження російських спецслужб про те, що через Telegram та інші месенджери «координуються терористичні угруповання». Однак усі розуміють, що це лише привід. Насправді влада просто намагається запобігти будь-якому неконтрольованому розповсюдженню інформації та обмежити комунікацію між тими, хто може чинити спротив.
Північний Кавказ завжди залишався проблемним регіоном для Москви. Чечня двічі піднімала повстання проти російської окупації у 90-х і на початку 2000-х років. Дагестан ніколи не був повністю лояльним до федерального центру, а Інгушетія регулярно протестує проти свавілля російських силовиків. Влада РФ чудово розуміє, що будь-який серйозний соціальний вибух на Кавказі може перерости в справжню кризу для всієї імперії. Тому методи контролю тут жорсткіші, ніж у інших регіонах.
Сьогодні Москва стикається з новими викликами. Війна проти України виснажує ресурси держави, а економічна ситуація в регіонах стає дедалі складнішою. Багато чоловіків із Дагестану та Чечні воюють у складі російської армії, часто не з власної волі. Водночас місцеві громади не отримують належної підтримки від держави. Це створює нові передумови для протестів, які Кремль намагається придушити ще в зародку.
Російська влада вже давно використовує технологічні обмеження як інструмент контролю. Відключення інтернету стало нормою в моменти загострення політичних криз. Це підтверджують випадки в Білорусі у 2020 році, Казахстані у 2022 році та тепер у Чечні й Дагестані. Усі ці ситуації об’єднує одна мета – не дати людям можливості обмінюватися інформацією, координуватися та протестувати.
Така політика не тільки демонструє страх Кремля перед власними громадянами, але й підтверджує, що в Росії демократії більше не існує навіть формально. Тепер замість політичного діалогу влада просто вимикає людей із цифрового простору.
Блокування зв’язку на Кавказі має кілька важливих наслідків. По-перше, це удар по місцевому бізнесу, який залежить від інтернету. По-друге, це ще більше відчуження регіонів від федерального центру. Люди бачать, що Москва сприймає їх як потенційних ворогів, і це лише підсилює антиросійські настрої.
Крім того, такі дії змушують багатьох замислитися: а що буде далі? Якщо влада вже зараз відключає інтернет за власним бажанням, то що зупинить її від подальшого закручування гайок? Чи буде наступним кроком введення комендантської години або масові арешти «нелояльних» громадян?
Кремль вкотре продемонстрував, що боїться власного народу більше, ніж будь-якого зовнішнього ворога. Північний Кавказ залишається слабким місцем для російської імперії, і кожне нове обмеження свободи лише наближає той день, коли ці народи остаточно усвідомлять, що їхній шлях – це боротьба за власну незалежність. А поки що влада просто тисне на кнопку «Вимкнути інтернет», думаючи, що це вирішить усі її проблеми. Але, як показує історія, такі методи ніколи не спрацьовують у довгостроковій перспективі.
Данііл Козачок
