Близько двох десятків бійців шикуються в ряд та уважно слухають накази командира, потім отримують набої, заряджають зброю перед початком відкритого тренування. Майже усі вони – вихідці з Росії, у тому числі – представники корінних народів Зауралля та Сибіру. Кожен має свою історію, та обʼєднує їх одне – бажання стати на захист України та протистояти злочинній росії.
Під час перерви між вправами розмовляємо із 29-річним Геннадієм, він уродженець республіки Бурятія. Чоловік покинув Росію навесні 2022 року та відтоді шукав можливості потрапити до України, аби долучитися до лав збройних сил. Звернення до різноманітних організацій не дали результату, тож вирішив вийти на звʼязок безпосередньо із ЗСУ. Зрештою отримав відповідь. Далі була низка перевірок і ось, разом з іншими росіянами, він тренується сьогодні тут – у складі Сибірського батальйону, аби невдовзі почати виконувати бойові завдання на лінії фронту – на українському боці.
«Живемо, як би так пояснити, не дуже добре, – розповідає Геннадій про батьківщину. – У нас такі багатства: копалини, ліси, Байкал. Але все це продається і забирається у Москву, а нам віддають крихти. Тому людям доводиться виїжджати на заробітки в інші регіони чи країни. Але у тій же Москві до тебе ставляться, як до другосортного. Не розумію, як можна так продовжувати жити».
Починаючи з 2014 року, Геннадій неодноразово виходив на мітингу на підтримку України, висвітлював це у соцмережах, при цьому не приховував обличчя – через що неодноразово отримував погрози.
«Не боявся. Саме через те, що ми боїмося – ми й втратили своє майбутнє. Ми допустили те, що Путін прийшов сюди зі своїми військами. Якби ми не боялися і піднялися всі разом – цього би не відбулося. Досить».
«Коли почалося повномасштабне вторгнення, мені було соромно за своїх земляків. Де Україна, а де Бурятія. Який «русский мир»? Тож я вирішив не тільки говорити, а й показати ділом», – каже боєць про своє рішення піти в українську армію.
Ймовірно, за свою діяльність чоловік у розшуку російський спецслужб. Однак віджартовується, що ті його не дістануть.
Геннадій докурює цигарку та повертається до тренувань. Наостанок звертається до російських солдат: «Я можу сказати тим, хто на тому боці. Здавайтеся і приєднуйтеся до нас. Перемога не за горами, я це відчуваю».
Фото: Данило Дубчак, Єва Фомичева
Всі фото належать авторам та проєкту. Ви можете поширювати матеріали, однак не в комерційних цілях.Примітка: для оперативнішого пошуку інформації підписуйтеся на наш телеграм-канал “Свобода Народам!” https://t.me/ABN_Freedom_for_Nations
Також читайте матеріали сторінки АБН та групи в мережі Facebook
Наш сайт: https://abn.org.uauk/
