Деколонізація в Україні стала логічним продовженням процесу декомунізації, розширивши його рамки та підкресливши чітке розуміння спільного коріння московського імперіалізму, незважаючи на те, під яким прапором чи у якій формі він би не існував: монархічній, більшовицькій чи авторитарно-путінській.
Але не лише внутрішніми справами потрібно перейматись воюючій Україні. На кону — питання повної деколонізації московської імперії, тобто — цілковитого її розподілу на держави вільних народів: Ічкерію, Татарстан, Інгушетію, Ойрад-Калмикію, Башкортостан, Чувашію, Ерзянь Мастор, Дагестан, Бурятію, Якутію, Хакасію, Інгрію та багато інших.
Відрадно, що про це сьогодні розуміють українські законотворці. Адже у Верховній Раді України ініційовано створення тимчасової спеціальної комісії для розробки державної політики щодо поневолених народів.
