Минулого тижня на вулицях Таллінна було чути татарську промову, а в містечку Отепя, де колись освятили в церкві перший прапор Естонії, поряд з ним майорів прапор іншого фінно-угорського народу — ерзян. З 4 по 6 квітня в Естонії вперше проходив Конгрес Ліги вільних націй, що поєднує ряд рухів за незалежність корінних народів та регіонів Росії. «Idel.Реалії» розповідають, що це був за захід і як він пройшов.
Раніше ми вже не раз писали про Форуми вільних держав пост-Росії, учасники яких також прагнуть набуття суверенітету. Ці заходи в останні роки проходили у Польщі, Чехії, Швеції, Бельгії, США, Японії, Франції, Великій Британії та Німеччині.
У чому відмінність Конгресу Ліги вільних націй? Якщо Форум – це дискусійний майданчик для регулярних конференцій, то Ліга – організація, яка існує та веде активну роботу не лише під час публічних зустрічей, а й між ними. Як пояснюють організатори, Конгрес тут не є самоціллю — навпаки, він доповнює роботу учасників Ліги за іншими напрямками, дає їм можливість зустрітися наживо та провести очні голосування з організаційних моментів.
З цим пов’язана і структура Конгресу — розклад ряснів бюрократичними заголовками на кшталт «Доповідь голови Резолюційної комісії» та «Обговорення текстів Статуту та Хартії». Може скластися враження, що весь захід був спрямований на впорядкування внутрішньої роботи Ліги, а непосвяченій людині там було б нудно, але досвід показав протилежне: гостей на Конгресі було чи не більше, ніж делегатів.
Серед них — засновник центру URALIC Олівер Лооде , старійшини корінних народів Естонії виро і сето Кауксі Юлле та Ааре Хирн , основний автор чинної естонської конституції Юрі Адамс , представники фінно-угорських НКО Фінляндії на чолі з Олексі Палокангас і письменник . Звернення до учасників Конгресу з відеозв’язку направили також депутат Верховної Ради України Марія Мезенцева , американський юрист Аскольд Лозінський та багато інших.
Делегатами Конгресу стали лідери та активісти низки національних рухів, у тому числі з Поволжя. Серед них — Сиресь Боляєнь , Віталій Ромашкін та Аріс Ельме (ерезне), Доржо Дугаров та Раджана Дугар-ДеПонте (буряти), Айгуль Ліон (башкири), Зуфар Зайнуллін (татари), Антон Мулкахайнен та Максим Кузахметов ( інгерманландці) чеченці), Сам Міш (черкеси).
З формальної точки зору, основним результатом Конгресу стало ухвалення низки основоположних документів Ліги вільних націй. Хоча організація існує вже два роки і постійно зростає, приймаючи до свого складу нові національні рухи, досі вона не була зареєстрована як юридична особа. Описи її цілей та методів роботи, принципів та специфіки управління досі були лише проектами чи чернетками.
Прийняті в результаті Конгресу Хартія та Статут покликані це виправити, а Організаційна комісія, зібрана під час Конгресу з-поміж його делегатів, ухвалила зайнятися реєстрацією Ліги як некомерційної організації у Фінляндії з подальшим відкриттям філій в інших країнах Балтії, решти Європи та світу. Крім внутрішніх документів Ліги на Конгресі обговорювалися тексти офіційних звернень до Рійгікогу (естонського парламенту), до міжнародної спільноти загалом і до земляків – представників народів та жителів регіонів РФ.
Фінальні тексти всіх документів приймалися за допомогою прямого голосування делегатів, причому нерідко в процесі обговорення пропонувалися редагування, і делегати додатково голосували за зміну окремо взятих фраз і формулювань. Так, наприклад, в одному з пунктів проекту Хартії була пропозиція: «Ми належимо до різних народів, рас, культур та релігій, але до єдиної людської цивілізації». За підсумками обговорення делегати Конгресу проголосували за винятком слова «раса» як застарілого та псевдонаукового поняття.
Редагувався і текст звернення до земляків — у першій версії їм пропонувалося, серед іншого, «триматися своїх релігій», а у підсумковому варіанті було обрано більш інклюзивне формулювання: «триматися своїх духовних цінностей та національних традицій».
«Не бажаєте думати про свою долю та своє майбутнє — подумайте про дітей. Яке майбутнє ви їм приготували? Асиміляція, бідність і доля бути «гарматним м’ясом» у нескінченних російських війнах та спецопераціях. Бажаєте для своїх дітей іншої долі? Готуйтеся до краху режиму, щоб ми зустріли цю подію не спостерігачами, а митцями. Опирайтеся асиміляції, навчайте дітей рідним мовам. Використовуйте легальні громадські організації та суспільства для побудови та зміцнення горизонтальних зв’язків усередині нації. Уникайте мобілізації та служби у ЗС РФ. Немає нічого почесного в тому, щоб прислужувати Москві та проливати свою кров задля поневолення інших народів. Росія впаде не тому, що це бажаємо ми. Вона впаде, бо наприкінці обраного нею шляху — урвище і прірва. Будьте готові до боротьби за свою свободу та незалежність» — ця частина звернення залишилася незмінною.
Формулювання останніх рядків відображає думку багатьох делегатів Конгресу — важливо усвідомлювати, що активісти у вигнанні не можуть «розвалити» Росію самі, тому не варто бачити боротьбу за незалежність виключно в «розподілі шкури неубитого ведмедя» та малюванні карток з кордонами нових, поки що не існуючих держав. Набагато важливіше розуміти, що розпад може статися сам по собі, і слід накопичити легітимність, підготувати інформаційний і юридичний ґрунт під найбільш комфортний перехід до суверенітету, який «звалився на голову», як писав один з учасників Ліги Даавр Доргін ще в 2022 році.
— Ми не хочемо жити у цій державі. Але розпадеться воно не тільки тому, що ми цього хочемо, а тому, що час настав. Процес розпаду необоротний. І коли ми чуємо, що нам кажуть із європейських країн: «Давайте дамо росіянам ще один шанс», ми це розуміємо так: «А давайте ви ще побудете в становищі рабів — безвільних, безправних», — говорив головний старійшина ерзянського народу Сирес Боляєнь естонським журналістам на прес-конференції після Конгресу
У цьому посиланні ще одна важлива мета Конгресу та діяльності Ліги взагалі. Активісти організації не перший рік спілкуються з політиками різних країн щодо визнання права корінних народів Росії на самовизначення та державність, намагаючись донести до міжнародного співтовариства, чому вони вважають розпад Росії необхідним не тільки для своїх народів, а й для світової безпеки. Деякі успіхи вони досягли в Україні, яка визнала Ічкерію тимчасово окупованою Росією та засудила геноцид чеченського народу. Виступали представники рухів Ліги та у Європарламенті.
Проведення Конгресу в Естонії – це можливість розширити роботу з цього напряму та розпочати діалог із державами Балтії. За словами організаторів, історія національно-визвольних рухів Естонії, Латвії та Литви має багато паралелей з їхньою власною діяльністю, а успішне здобуття незалежності та побудова розвинених демократій у цих країнах надихає їх на подальшу боротьбу.
Крім прийняття ряду основоположних документів та налагодження зв’язків з Естонією, Конгрес став можливістю вперше зустрітися особисто, познайомитися та обмінятися досвідом для учасників Ліги з різних рухів, країн та сфер діяльності. Різноманітність публіки справді вражала — від бійця Збройних Сил України, який приїхав на Конгрес з фронту в парадній формі з нашивкою Інгерманландії, до офіційного представника Ічкерії в Таллінні, башкирської журналістки з Каліфорнії та татарських студентів з Польщі.
На думку Сиреся Боляєня, цей досвід особистого знайомства та дружнього спілкування між учасниками Ліги, які раніше зустрічалися лише на онлайн-дзвінках, — один із найважливіших результатів Конгресу, який позначиться на подальшій роботі Ліги.
- Із сепаратистською риторикою регіоналістів не згодні не лише російська влада, а й представники російської опозиції. Так, з початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну Михайло Ходорковський неодноразово говорив , що проти сепаратизму представники Фонду боротьби з корупцією (ФБК) виступали з прогнозом про малоймовірність розпаду Росії. Про це у липні 2022 року говорив Леонід Волков, у лютому 2023 року – Володимир Мілов. А в середині липня 2023 року про це написав і Георгій Албуров, який назвав ідею відділення Башкортостану та Татарстану маргінальною. А Марія Співчих не бачить жодних передумов для розпаду Росії. Такої думки дотримується і президент Росії Володимир Путін. У травні 2023 року він іронічно висловився про прихильників відокремлення від Росії, натякнувши на учасників празького Форуму вільних народів пост-Росії, де були представлені і татари, і башкири.
