Правозахисні осередки та правничі спільноти поневолених народів активізували роботу над формуванням концепції правово наступництва та демонтажу російського законодавства на території національних суб’єктів. Роками федеральний центр використовував правову систему як каральний інструмент для фабрикації кримінальних справ проти національних діячів, заборони громадських організацій (наприклад, «Башкорт») та відчуження землекористування на користь московських корпорацій.
Сьогодні правознавці наголошують, що судові рішення, ухвалені окупаційними або підконтрольними Кремлю інституціями на територіях республік, повинні бути визнані юридично нікчемними після відновлення суверенітету. Це стосується як вироків за політичними статтями, так і рішень щодо приватизації стратегічних підприємств, родовищ та лісових угідь. Розробка судових механізмів люстрації та амністії для політв’язнів є обов’язковим елементом підготовки до суверенного державного будівництва.
Визнання міжнародними організаціями злочинного характеру колоніальної політики РФ дає правові підстави для створення спеціальних трибуналів. Метою таких органів має бути не лише притягнення до відповідальності посадовців за воєнні злочини в Україні, а й засудження дій осіб, причетних до придушення національно-визвольних рухах та порушення прав корінних народів всередині самої Росії.
Посилання на джерело: АДЦ «Меморіал» — Публікації з прав корінних народів та правозахисту
