Арешт зам. міністра оборони РФ Тимура Іванова за хабар це скоріше показова прочуханка, ніж якась системна «розробка». Хабарі беруть усі, а посадили одного і не найпростішого. Причина такого «наїзда» на заступника дружка путіна Шойгу дуже банальна – гроші закінчуються і час тягати з бюджету рублі мішками минув. На війну грошей не вистачає, і це мають зрозуміти всі. Можна не сумніватися, що це не остання посадка. Особливо після того, як Сполучені Штати нарешті ухвалили Закон про військову та фінансову допомогу Україні. Москва присіла і замислилась.
У Кремлі поки не бачать виходу зі становища, що склалося, і більше того – не побачать до кінця своєї військової авантюри, яка обернулася війною запліснілої росії зі озброєною західними технологіями Україною. Поки ми бачимо квіточки, ягідки будуть пізніше, коли Україна отримає ще дванадцять батарей Петріотс, ATACMS із далекобійністю до 600 км та F-16. Як би не підстрибували в Кремлі і на Луб’янці, але наздогнати поїзд, що пішов, неможливо. Китай мало чим допоможе, а Пн. Корея з Іраном і поготів. Залишається тільки садити за хабарі і доїти всіх, хто поки не зрозумів – «по чому фунт лиха».
Президент США Джо Байден і демократична партія сьогодні не мають повної свободи дій щодо росії і особисто Вови Путіна з усіх відомих причин – розпочалася передвиборча боротьба за Білий дім. Після Різдва та Нового 2025 року руки будуть розв’язані і Росія швидше за все отримає ембарго на продаж нафти та газу. Після чого кисень для ведення масштабних бойових дій в Україні буде перекритий якщо не повністю, то ґрунтовно. Ні Китай, ні Індія не ризикнуть ігнорувати це ембарго.
Сьогодні торгівля Росії з країнами Заходу йде через посередників в Азії та Африці. Для ЦРУ, Білого дому та Конгресу це секрет Полішинеля. Як замурувати всі лазівки торгівлі в обхід санкцій, там теж знають. Китай, незважаючи на непокірливість і незговірливість, не лізе на рожон і теж чекає результатів виборів в Америці. Сенсація навряд чи відбудеться і Джо Байден залишиться у Білому домі.
Все це бачать і в Москві, проте лікування від клептоманії поки не придумано і павуки в банці почнуть скоро пожирати один одного. Те, що залишилося за межами Росії, вже не повернути і це не 300 мільярдів доларів, а набагато більше. Підкрадається час «розкуркулювати» своїх. З народу взяти нічого, крім «мобілізованого» гарматного м’яса, а бізнес ще сяк-так тримається. Як там виживатимуть восени, коли навесні все затопило і цьогорічний урожай під великим питанням?, — ніхто не знає і не хоче про це думати. У нас є великі сумніви, що Пн. Корея та Китай рятуватимуть росію від голоду.
До того ж більшість російських НПЗ влітку цього року можуть «наказати довго жити», а це означає – заправляти свої трактори не буде чим, вся солярка піде на війну. Загалом і в цілому, як у тій картині Іллі Рєпіна «Не чекали». Ми ж казали їм: Не рий іншому яму! Не послухали, от і нехай «кують».
Герман Обухов
oboz.ua
