Розпад радянської імперії відбувався на жаль, за мінімальної участі США. Бо ані політичне, ані військове керівництво США не ставило за мету поразку комуністичної російської імперії через зруйнування її цілісності.
Більше, завдяки персональним контактам президента Буша та Горбачова, саме заради останнього, дипломатія США шукала відповідь на наступне запитання: як врятувати свого партнера в СССР?
Саме тому вояж Буша був цілком присвячений збереженню радянської імперії, а не її руйнуванню. Хоча на Різдво 1991 року Буш виголосив промову, що холодна війна закінчилася, це була типова політична бравада. КГБ не планувало закінчувати холодну війну.
Бо смерть зовнішньої імперії ще не означала ані смерті російського імперіалізму, ані внутрішньої імперії. Буш скористався готовністю Горбачова зменшувати шагреневу шкіру імперії та наступати на інтереси радянського ВПК та яструбів з Міністерства оборони. Але фактом є те, що саме ці поступки спровокували путчистів піти проти Горбачова.
Саме туга за імперією, відвертий реваншизм як політичний, так і історичний вийшов на перший план. Невідомо чим могла б завершитися спроба перевороту, якби його учасники мали більшу підтримку та ресурси. Однак, руйнування імперії відбулося.
Всупереч очікуванням та бажанням керівництва США.
І те, що американський народ привітали з перемогою, було актом політичного шоу, а не результатом кропіткої роботи американських дипломатів чи розвідників.
Але за принципами жанру, самонавіювання грає злий жарт, з тим, хто сам себе обманює. Брехня повторена поважними спікерами здатна визначати зовнішню політику. І формувати наступні покоління, яким хочеться аби довгі авторитарні режими існували і нібито давали прогнозовані відносини на довший термін.
Однак, висновок є несподіваним. Керівник радянської імперії був змушений обмежувати засоби ядерного ураження в обмін на гроші від США. Тобто, розпад імперії відбувався в момент, коли частина політичного керівництва імперії не мала іншого вибору, ніж зупинити соціальні, економічні та національні невдоволення за допомоги МВФ. Це був рідкісний збіг, коли імперія була вимушена залишити свої імперські надбання в Європі, тому що не мала ресурсів на утримання такої кількості проблем.
Залишення ядерного статусу – це фальшивий статус кво, який дає імперії знову шанс на імперіалізм як «нормальну» форму зовнішнього курсу.
Падіння імперії було повʼязане не тільки з національними рухами чи дисидентами в республіках, а й у транзиті влади від центру до регіонів та втраті монополії партії влади. Це важливий висновок для сучасності – без диктату Москви, репресивного апарату та безликої партії влади, колонізовані народи та регіони отримують не тільки суверенітет, а й завершують недорозпад імперії, зупинений Єльциним і відновлений Путіним.
11 Форум Свободных Государств ПостРоссии Free Nations of PostRussia Forum який пройшов вчора у Вільнюсі, показав, що у ідеї стратегічної поразки росії набагато більше друзів та союзників.
Імперець Луговой, який запропонував ударити по Вільнюсу «ракетою Судоплатова» за проведення Форуму – це справжня реакція, непідробна. Вони воліють знищити всіх, хто виступає за свободу від імперії. Але всі імперії падуть. Час російської давно вичерпався.
Станіслав Федорчук
Facebook 
