Сьогодні, 23 серпня 2026 року, виповнюється 37 років від дня Балтійського шляху – одного із найсильніших символів боротьби народів за свободу. 23 серпня 1989 року близько двох мільйонів естонців, латишів та литовців взялися за руки та створили живий ланцюг завдовжки понад 600 кілометрів — від Таллінна через Ригу до Вільнюса. Вони заявили світові про своє право на свободу та незалежність.
Сьогодні я перебуваю в Стокгольмі, біля пам’ятника «Джерело свободи» на Норрмальмсторзі. Це пам’ятник боротьбі Естонії, Латвії та Литви за незалежність від СРСР. Він створений шведським скульптором Бйорном Селдером (Björn Selder) та встановлений у 1993–1994 роках. Скульптура складається із трьох високих гранітних блоків, що символізують три
країни Балтії.
Особливо цікаво, що пам’ятник знаходиться саме там, де у 1990–1991 роках проходили знамениті «Понеділкові мітинги» (Måndagsrörelsen) — щотижня шведи збиралися, щоб підтримати незалежність Естонії, Латвії та Литви. Це місце нагадує про боротьбу і про те, що солідарність вільних людей здатна змінити історію.
І символічно, що сьогодні ця традиція продовжується. Щопонеділка після початку повномасштабного російського вторгнення тут відбуваються мітинги на підтримку України. Люди збираються, щоб підтримати український народ, який сьогодні захищає свою країну, свободу та право самому визначати своє майбутнє.
Я також приходжу підтримати Україну. Але водночас я говорю тут і про Татарстан — про татарський народ, його право на свободу, національну ідентичність та власне майбутнє.
Я виступаю на цих мітингах на захист татарського народу, розповідаю про Татарстан шведським політикам та суспільству і намагаюся зробити голос татарського народу більш відомим та почутим у Швеції.
37 років тому народи Балтії показали, що об’єднана воля народу сильніша за імперію.
Сьогодні Україна продовжує цю боротьбу.
І я вірю, що країни Балтії, які самі пройшли шлях від радянської окупації до свободи та незалежності, можуть стати ще більшою підтримкою Україні та нам — народам, які досі перебувають під владою Росії, у нашій боротьбі проти агресії та окупації.
Я щиро рада за Естонію, Латвію та Литву. І вірю, що одного разу Татарстан також стане вільною та демократичною країною. Країною, яка буде другом і Швеції, України, Естонії, Латвії та Литви.
37 років тому люди взялися за руки, щоб показати світові: свобода можлива.
Сьогодні ми продовжуємо тримати цей ланцюг.
За Україну. За Татарстан. За волю всіх поневолених народів.
З Фейсбук сторінки Аїди Абдрахманової – керівниці Комітету Незалежності Татарстану, віце-президента Антиімперського Блоку Народів
Інфовідділ Комітету Незалежності Татарстану
Комитет Независимости Татарстана
